Закарпаття має всі передумови, щоб стати одним із ключових центрів розвитку вітроенергетики в Україні. Про це під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП заявив народний депутат Андрій Жупанин, наголосивши на стратегічному значенні регіону для зміцнення енергетичної безпеки держави.
Внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі наша країна переживає гострий дефіцит електроенергії. У таких умовах виникає необхідність будувати нові генеруючі потужності.
Проте не всі джерела генерації підходять для гірського регіону. Будівництво теплових станцій є дорогим і не отримує підтримки громади, до того ж спалювання викопних ресурсів — це зворотний шлях для енергетичної незалежності. Атомна генерація на Закарпатті неможлива з географічних та безпекових причин.
Сонячні станції на Закарпатті вже збудовані у великій кількості, тому влітку їхній виробіток доводиться обмежувати, а взимку генерації недостатньо. Крім того, Закарпаття має обмежені земельні ресурси для встановлення нових масштабних СЕС. Гідроенергетика можлива лише у форматі малих ГЕС, оскільки вузькі гірські річки не дають можливості створити потужні станції. До того ж масштабування таких проєктів постійно наштовхується на екологічні обмеження.
Тому, за словами Андрія Жупанина, саме вітер є найбільш логічною і ефективною альтернативою. До війни енергосистема України могла прийняти близько 4 ГВт вітрової генерації. Було збудовано 1,8 ГВт, але 1,3 ГВт опинилися в окупації. Система отримує лише 500 МВт від працюючих ВЕС. Тому розвиток нових об’єктів є критичним для нашої енергосистеми.
«На Закарпатті є все, щоб реалізувати нову генерацію. І є інвестор, готовий це робити. Важливо відштовхуватись від того, що необхідно для країни і регіону. Моє рішення однозначно за розвиток вітроенергетики. Закарпаття буде не лише сонячним, а зовсім скоро — і вітровим», – підкреслює нардеп.
Регіони України змагаються за такі проєкти, адже вони приносять інвестиції, робочі місця, податки й підсилюють енергобезпеку держави. УК «Вітряні парки України» демонструє приклад соціально відповідального бізнесу, спрямовуючи 3% доходу від роботи ВЕС до місцевого бюджету на розвиток інфраструктури, освіти та соціальних програм.
