Геноцид, насильницька смерть – саме ці слова асоціюються у нашій свідомості із трагічними подіями 1932-1933 років.
Сьогодні вшановуємо пам’ять наших предків, які померли через штучно влаштований радянським режимом Голодомор.
Минуло дев’ять десятиліть, а Росія має ту ж мету, яку так і не вдалося досягти тоді, – знищити українців як народ, як націю.Сотні тисяч дітей, які загинули голодною смертю, могли жити, творити, стати видатними українськими діячами, інтелектуалами, могли нести у світ українську культуру.
Як і тоді, так і сьогодні важливо, щоб про злочин росіян проти людяності знали країни-сусідки, міжнародні партнери.Трагедія голодоморів – невиліковна колективна рана на серці українців. Наш обов’язок берегти пам’ять про цю трагедію, розповідати про неї дітям. Важливо не забути і не дозволити зробити з нами таке знову.Світла пам’ять невинним жертвам голодоморів!Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький
