Урсуло, пані Президентко!
Шановні пані та панове єврокомісари!
Радий вітати вас, дякую за Ваші слова, за Вашу підтримку, Урсуло.
Зараз для нас особливий момент. І для України, і для всієї Європи. Особливий не лише через обставини, які створила Росія цією своєю антиєвропейською агресією. Особливий завдяки тому, що ми з вами можемо. Можемо й робимо. Ми всі! Європейці. Заради більшої безпеки та стабільності на всьому нашому континенті, у наших країнах, у наших домівках.
Час після розпаду так званого соціалістичного табору показав, що найбільшою загрозою життю у Європі є дефіцит геополітичної визначеності. Цей дефіцит ніби магнітом притягував кризи та спокушав ворогів європейського шляху боротися проти європейського єднання. Бо якщо існує хоч найменша «сіра» геополітична зона, то претензії на домінування в цій зоні неминуче виникнуть, і різні політичні сили намагатимуться пофарбувати таку «сіру зону» у власні політичні кольори.
На жаль, протягом десятиліть Європа залишалася поділеною на територію, де наші з вами цінності – під захистом європейських інституцій, і на територію поза інституціями, хоч і з тими ж цінностями. Тепер – нарешті – ми за кілька геополітичних кроків від ліквідації такого поділу, і це наш історичний шанс – усієї Європи – усунути той дефіцит геополітичної визначеності, те джерело криз і проблем. Зараз момент саме для цього.
Усі вільні народи у Європі тепер чітко бачать перспективу для себе – і всі держави на Балканах, і центр та схід Європи. Україна, Молдова. Та й Грузія. І Білорусь… Ми бачимо, що на місці старих «сірих» геополітичних зон неминуче постане нова сила Євросоюзу. Це один із найголовніших плодів нашої з вами єдності. ЄС, задуманий як континентальний проєкт, як гарант добросусідства між народами Європи, набуває заслуженого континентального виміру. Це не клуб для обраних, а дім справді для всіх європейців, які поділяють спільні цінності.
Межі Євросоюзу – будуть межами континенту Європа. І жодної «сірої зони»! Наше політичне покоління здатне це забезпечити, і я впевнений: ми не проґавимо такий особливий момент.
Пані та панове!
Українська віра в ЄС завжди була однією з найсильніших на континенті. Українці були й залишаються оптимістичними щодо Євросоюзу, і наш оптимізм підтверджується тим, як міцно ЄС стоїть на варті своїх цінностей і допомагає нам захищати свободу й незалежність.
Я вдячний усім вам – і як представникам ЄС, і як усім представникам держав – членів Євросоюзу – за всю надану Україні підтримку! І оборонну, і санкційну, і гуманітарну, і фінансову. Та особливо відзначу програми тривалої підтримки, зокрема ініціативу Єврокомісії про створення фінансового інструменту для України. Ми вітаємо його схвалення Європарламентом 17 жовтня й очікуємо, що цей інструмент буде остаточно затверджений до кінця року, щоб у січні фінансування запрацювало.
І я хочу відзначити досвід Бельгії – держави, яка зробила перший у Європі крок у використанні заморожених російських активів для компенсації шкоди від російської ж агресії. Буде справедливо, якщо таке рішення буде масштабоване на рівень усього континенту. І варто зробити наступні логічні кроки, зокрема конфіскацію активів агресора. Це має бути правилом Європи для світу: агресор сплачує найбільшу ціну за порушення миру.
Дуже важливо продовжувати робити дієвим санкційний тиск на Росію за її агресію. Те, як зараз працюють санкції вільного світу, – це взірець, як можна буде тиснути на інших руйнівників миру. Кожна впроваджена санкція має бути ефективною на сто відсотків. І так само це стосується тиску на посередників, які допомагають Росії обходити санкційний режим.
І зараз, перед зимою, ми активно працюємо з усіма партнерами заради посилення ППО, щоб дати захист Україні – нашим містам, нашим людям – від російського терору. Міцність нашого повітряного щита – це гарантія зокрема для сусідів, що російський терор не перетне кордонів ЄС. І я дякую всім країнам і лідерам, які підтримують нас у посиленні ППО.
І, звичайно, ключова політична річ – те, чого ми прагнемо, щоб від «сірої» геополітичної зони не залишилось і сліду. Україна максимально швидко рухалася шляхом виконання семи рекомендацій Єврокомісії, які були надані, щоб уможливити політичне рішення вже цього року для відкриття переговорів щодо членства. Ми зробили чимало, і я б сказав, що набагато більше, ніж можна було очікувати від держави, що зазнала повномасштабної агресії. Втім, Україна не звертається по політичні знижки, а демонструє необхідний політичний темп, адже ми поділяємо підхід, що рішення мають базуватися на індивідуальних досягненнях країн, які прагнуть стати членами Європейського Союзу.
Перше – реформа конституційного судочинства. Ми ухвалили й розпочали імплементацію закону про відбір суддів Конституційного Суду, що відповідає висновкам Венеціанської комісії. Вже є група експертів, яка оцінюватиме кандидатів: троє експертів призначені на основі пропозицій від наших міжнародних партнерів як гарантія відкритості й чесності відбору суддів. І ми розпочинаємо конкурс.
Друге – реформа Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Перезавантаження цих ключових органів запустило процес оновлення всієї судової системи України.
Третє – антикорупційна робота. Ухвалено закон про відновлення електронних декларацій посадовців та їх перевірок у час воєнного стану. Декларації мають бути публічними. Затверджено Державну антикорупційну програму. І ми посилюємо наявну антикорупційну архітектуру.
Четверте – забезпечуємо відповідність нашого законодавства вимогам FATF. Абсолютно визначний крок – ухвалення закону про політично значущих осіб.
Пʼяте – триває робота із захисту суспільства й держави від зловживань, які інспіруються олігархами. Ухвалено важливе антимонопольне законодавство.
Шосте – українське законодавство у сфері медіа узгоджено з нормами Євросоюзу.
І сьоме – утверджуємо захист різноманіття в Україні через захист прав національних спільнот. Вже ухвалені відповідні законодавчі зміни, зокрема закон про національні меншини, та розроблено чітке бачення наступних кроків у освітній сфері. Є й державна цільова програма «Єдність у різноманітті». Усе це відкриває нові й широкі можливості для національних спільнот. І разом із представниками спільнот ми забезпечимо дотримання найвищих міжнародних стандартів у цій сфері.
Для України це топпріоритет – готовність уже цього року до політичного рішення щодо початку переговорів щодо членства в ЄС. Сподіваюся, що й для Євросоюзу також. Ми заклали міцну основу для цього. Мета зараз особлива. Якщо можемо позбутися «сірих» геополітичних зон, ми повинні зробити це!
Євросоюз потрібен Європі. І хай український оптимізм щодо ЄС слугує стабільнішому майбутньому для всієї Європи!
Дуже дякую вам за увагу! Дякую за підтримку!
Слава Україні!
