На Закарпатті місцеві вибори покажуть у пластилінових мультиках

В Ужгородському прес-клубі віднедавна запрацювала «Виборча медіамайстерня «Місцеві вибори на Закарпатті -2020». Проєкт під такою назвою передбачає  виробництво збалансованого виборчого медіаконтенту (зокрема, мультимедійного). Мета – залучити різні групи виборців, враховуючи тих, хто реагує не на глибоку аналітику, а на візуальний контент.

 

У рамках проекту вже почали створювати серію освітніх «пластилінових» мультиків на актуальну виборчу тематику. Про це розповіла Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу. «Ми працюємо у двох напрямках: мультимедіа продукти (мультфільми, тести, продукти для соцмереж, месенджерів) та виробництво якісної аналітики, яка б доречно доповнювала візуалізацію виборчої тематики. Журналісти прес-клубу готуватимуть якісну аналітику, а спільно із блогерами та аніматорами виготовлятимуть веселі мультики із серйозним змістом.  Виборці ж через ЗМІ отримають зрозумілу інформацію, яка є важливою під час виборчої кампанію і несе крім інформаційного навантаження ще певну освітню місію». Ірина Бреза зауважила, що у мультиках не слід шукати прототипів когось із кандидатів. Герої чи обставини підібрані таким чином, щоб зміст був зрозумілим не тільки закарпатцям, але й глядачам з інших регіонів. Мультики тривалістю до 1,30 хв. плануються як просвітницього характеру (кого, куди, навіщо ми обираємо, чому необхідно голосувати і за що ми голосуємо, яка відповідальність за підкуп), так і учасникам виборчого процесу, які висуватимуть своїх кандидатів згідно з новаціями Виборчого кодексу.

 Сценарії перших трьох мультиків вже готові, над змістом працює Сергій Микита, відомий закарпатський блогер, учасник команди медіа-майстерні. «Цього року продовжуємо традицію створення виборчих мультиків (минулого року на виборах до Верховної ради Ужгородський прес-клуб запускав окремий пластиліновий серіал) і хочемо пояснити у достіпнй формі і зміни у законодастві, і, кого ми обираємо (місцеві владу, а не нардепів чи президента). А також  мотивувати людей ставитися до виборів серйозно. У нас приємна цікава мета – зацікавити людей відповідально ставитися до виборчого процесу», – каже Сергій Микита.

«Минулорічний анімаційний сезон був вдалим. Цей буде ще більш потужним, по сценарію це видно. Буде більше локацій, різні ситуації будуть програватися, – каже Влада Мазур, керівниця творчої групи із створення мультфільмів. –  Головна наша ціль — у цікавій формі донести усім, що вибори- це важливо».

Ліпитиме героїв Адріан Бреза, учасник команди медіа-майстерні. Хлопець напрактикувався на минулорічних виборчих кампаніях і готовий допомагати у серйозній справі, хоча сам голосувати через вік поки що не має права. «Мені цікаво ліпити, я вже створював минулого року кандидатів на пост президента. На одного героя треба витратити десь годину часу. І коли я ліплю, я думаю не про вибори, а про пластилін», – зізнається Андріан. Вже готові кілька персонажів для перших двох серій.

Щоб створити якісний мультфільм, необхідно також добре розібратися у законодавчих новаціях. Про них коротко розповіла Анастасія Бачинська, медіа-юрист.

«Прийнявши виборчий кодекс у грудні минулого року, ВР напередодні виборчого процесу внесла досить таки істотні зміни, що дезорієнтує учасників перегонів,- каже Анастасія Бачинська. – По-перше, це великі суми застав, відсутність «мажоритарки» (у депутати йти можна тільки за партійними списками) у населених  пунктах з понад 10 тис. Натомість кандидати на посаду міського голови можуть йти самовисуванцями. Також їх може висунути і партія. Місцева партійна організація, яка виставляє список кандидатів, повинна внести за цей список кошти у розмірі 4 мін.зарплати на кожні 10 тис. виборців. Окремо таку ж суму вносить кандидат на посаду мера (або партія, у разі вона його висуне). Для Ужгорода така сума може сягнути від 180 до 200 тис. грн. У нас найменші застави, а у інших областях за списки до облради потрібно сплатити кілька млн. грн. для того, щоб зареєструвати. Наприклад, тим, хто кандидує на посаду міського голови Києва, треба сплатити більше  11 млн. грн.»

Наступна важлива зміна, за словами Анастасії Бачинської, стосується способу визначення результату виборів. «Тяжко було спрогнозувати як виборець голосуватиме. У бюлетені йому треба буде зробити дві позначки: напроти назви політичної сили і зразу за цим квадратиком вписати номер кандидата від політичної сили, – пояснює медіаюристка. – Також невідомий остаточний алгоритм визначення кількості округів. Партії які, наберуть менше 5% виборців не допускаються до розподілу мандатів. Для політичних сил це теж проблема. Наголошу, що треба перевірити себе у списках виборців. Зараз діє електронний кабінет виборця, треба перевірити свої дані. Або підійти у відділ ведення єдиного реєстру виборців».

Ще одна особливість цих місцевих виборів –  отримали можливість голосувати трудові мігранти та переселенці. «Це закладена бомба уповільненої дії, — вважає Анастасія Бачинська. – Тому що є деякі недоліки цієї норми. Перевірити виборчу адресу таких категорій українців (чи дійсно вони проживають у певній громаді) буде складно». Також треба врахувати, каже медіаюристка, що голосувати на місцевих виборах можна тільки за паспортом громадянина України чи ID карткою, військовим квитком. Закордонний паспорт чи водійські права у цьому випадку недійсні.

 

clipnews