Еколог: Цього літа на Закарпатті може виникнути надзвичайна ситуація через відсутність води

ей рік може стати справжнім випробуванням для влади Закарпаття через загрозу безводдя.

Останнім часом у селах Закарпаття зникає вода з колодязів. До деяких сіл доводиться воду завозити. Якщо раніше вважалося, що це явище тимчасове, то зараз уже зрозуміло, що це тільки початок і буде ще гірше.

Саме ця зима стала настільки аномальною, що Державне агентство водних ресурсів України попередило про можливі обмеження у використанні води. Про це йдеться на сайті Держагентства. При цьому зазначається, що така ситуація з можливими обмеженнями у споживанні води сталася вперше за останні 120 років.

Обмеження води у випадку маловоддя передбачене статтею 45 Водного кодексу України.

Через теплу зиму й відсутність снігу на річках не буде весняного водопілля. Очікується, що багато річок просто висохне.

Таке попередження Державного агентства водних ресурсів майже одночасно сталося зі ще однією подією — оприлюдненням звіту Всесвітнього фонду природи WWF «Огляд стану довкілля та ризиків для людей і бізнесу 2020».

На Всесвітньому форму в Давосі вперше до п’ятірки найбільших ризиків для світу ввійшли екологічні ризики.

Вже з липня минулого року людство почало використовувати природні ресурси в борг і це була точка неповернення. Що стосується водних ресурсів, то дефіцит якісної прісної води «буде одним із найбільших викликів для планети в наступні десятиліття», — йдеться в огляді.

І Всесвітній фонд природи попередив Україну, що стан річок в Україні перетнув позначку «високий ризик». «Довгостроковий прогноз щодо зменшення об’ємів прісної води в Україні є настільки загрозливим, що радше замислитися над тим, як скоротити площі орних земель з 50 % до 30 % території країни», — йдеться в огляді.

«Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та утримати воду, Україна вже у 2020 році має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення «вільних» земель і частин сільськогосподарських угідь на багатовидові ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше», – наголошують експерти WWF.

Дослухаємося? Навряд. Наразі економічна ситуація в нашій країні така, що заради швидких грошей ми експортуємо сировину, а не товари. І ліс тут не виняток.

Здавалося б, це був парадокс, що після сильних дощів наші річки на Закарпатті виходять з берегів і затоплюють угіддя, але разом з тим, у «нормальному» синоптичному стані наші річки міліють і виникає дефіцит води. Ми так і не навчилися акумулювати воду. Ми так і не побудували жодного водосховища, яке б акумулювало воду, коли її багато, і потім ми могли використовувати водні запаси, коли вода зникатиме у річках.

Ми так і не навчилися господарювати раціонально в лісі й до кінця не усвідомили цінність букових лісів, які мають водорегулювальну функцію. Ми не просто винищуємо ці ліси, але й трейлюємо ліс по потічках і знищуємо джерела у верхів’ях. Зрештою, є ще одна проблема, яка стосується лісового господарства — мережа лісових доріг. З одного боку, ми радіємо, що будуємо грунтові лісові дороги, але з іншого — саме ці дороги наразі стали головною причиною зневоднення лісових грунтів.

Ми розповідали про те, що навіть греко-католицька церква на Закарпатті закликала владу та вчених терміново обговорити проблеми безводдя. Відбувся навіть круглий стіл із цієї проблеми. І саме там було продемонстровано документальний фільм-дослідження Штефана Валя про причини зникнення води. У цьому дослідженні зазначається, що причиною зневоднення є широка мережа утрамбованих грунтових доріг, якими дощова вода швидко стікає донизу і не затримується в грунтах лісів.

Ці дослідження Штефана Валя і його документальний фільм вразили навіть міжнародних експертів-водників на конференції «Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р. Уж». Сусідні країни вирішили разом вирішувати проблему з водою, використовуючи європейські гранти.

На жаль, наша влада наразі не здатна мислити масштабно і вирішувати глобальні проблеми. Ми не поворухнемо і пальцем, аж поки не станеться біди. Але коли біда станеться, то ми можемо вже і не встигнути вирішити проблему.

 

Генріх Розман, еколог, Prozak.info

clipnews