Урош Велепц: Ніколи не кажи “ніколи”

В останній день гонок в Поклюці ми поговорили в колишнім тренером жіночої збірної України, а нині персональним тренером Юлії Джими Урошем Велепцем. Нам цікаво було дізнатися дещо не тільки про співпрацю з Джимою, а й про те, як він бачить ситуацію з тренерством у жіночій команді України.

Ось таке вийшло невеличке інтерв’ю.

– Урош, тобі не здається, що Юля виглядає дещо втомленою?

– Трошки є. Третя гонка на етапі. Але це не функціональний спад. Зараз наше завдання максимально відновити сили перед Чемпіонатом світу. Ми приєднаємося до чоловічою збірної у Обертілласі, де будемо тренуватися на висоті понад 1400 метрів, щоб краще адаптуватися до високогір’я Антхольца.

– Юля здебільшого тренуються з тобою тут в Поклюці і цей стадіон для неї вже є ніби рідним. Її тут добре знають. Минулого року вона тут виграла гонку. Цього разу трошки не пішло…

– Так, для Юлі ця траса є дуже знайомою і вона тут може показувати хороші результати. Ми таки сподівалися, що в індивідуальній гонці буде вищий результат, функціонально Юля мала шанси в цій гонці боротися за значно вище місце. Трошки підвів промах на останньому рубежі.

– Як взагалі так сталося, що ти став тренером Юлії Джими? Зараз багато говориться про те, щоб дівчата тренувалися під одним керівництвом.

– Я також є прихильником того, щоб дівчата тренувалися системно і під єдиним керівництвом. Подивіться на збірні Норвегії та Франції, які зараз домінують. Там мало хто випадає з обойми, всі на високому рівні, бо є системний підхід. Ну а щодо Юлі, то так сталося, що після того, як я пішов з тренерського штабу жіночої збірної України, то там сестри Семеренко почали тренуватися з Григорієм Шамраєм, Настя Меркушина зі своїми батьками, а Юля фактично залишилася без тренера і за взаємною згодою, вона тренується наразі зі мною.

– Ти маєш якусь угоду з Федерацією України, отримуєш за це гонорар?

– Та ні, нічого не маю. Мені добре працювалося з Джимою, коли я був тренером, вона розумна дівчина, з хорошим характером, працьовита і цілеспрямована. А тут постало питання, що вона взагалі піде з біатлону. Я ж бачу, що функціонально вона ще може тривалий час показувати хороші результати. От ми поговорили і домовилися, що попрацюємо разом. Можливо, це для неї трошки важко, бо багато часу вона проводить в Словенії, але все це заради результату.

– Вона дійсно багато часу проводить в Словенії. Може вже й мову вивчила?

– Так, Юля вже часто розмовляє словенською мовою, але тільки з іншими, а не зі мною (посміхається). Вона каже, що я розумію і розмовляю російською, то нам так легше спілкуватися.

– Ну й останнє питання: у тебе немає бажання повернутися в українську команду і зробити те, про що всі кажуть – попрацювати системно і щоб дівчата тренувалися під єдиним керівництвом.

– Як кажуть, ніколи не кажи “ніколи” (посміхається).

Петро Гойс, РІО

partnernews

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *