З 1 січня 2020 року Україну чекає багато новацій у законодавстві. Члени парламенту втрачають недоторканність, власники нерозмитнених автомобілів – “євробляхери” – платитимуть великі штрафи, мінімальні зарплати та пенсії зростатимуть, але й вартість комунальних та інших послуг збільшаться.
ВВС News Україна зібрала головні зміни, які настають з початком нового року.
Недоторканність скасована, відповідальність – під питанням
З 1 січня набуває чинності нова норма Конституції, відповідно до якої депутати Верховної Ради втрачають недоторканність.
В Основному законі також з’явилася норма про те, що члени парламенту не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у Верховній Раді та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
У той самий час, експерти наголошують на низці суперечностей, які – після ухвалення поправок до деяких законів – на практиці ускладнять притягнення депутатів до кримінальної відповідальності.
Зокрема, йдеться про надання широких прав генеральному прокуророві, який отримав монополію на відкриття кримінальних проваджень.
Окрім того, депутати проголосували за неможливість правоохоронців притягти депутата до відповідальності під час здійснення ним своїх повноважень, які насправді не припиняються впродовж усіх п’яти років після обрання до парламенту.
Транзит газу
Транзит російського газу трубопроводами України з 1 січня відбуватиметься за новим контрактом.
У ніч на 31 грудня Нафтогаз та Газпром підписали новий контракт про транзит російського газу через Україну. Укладання контракту відбулося в останній момент – за день до закінчення терміну дії старої угоди.
Документ підписаний на п’ять років, з можливістю подальшої пролонгації ще на десять. Мінімально гарантований обсяг російського газу, що прокачуватиметься Україною в перший рік, – 65 мільярдів кубометрів, у наступні чотири роки – по 40 мільярдів кубометрів.
При цьому сторони відмовилися від усіх взаємних претензій і погодилися відкликати усі поточні позови і скарги з обох сторін.
І в керівництві Нафтогазу, і в керівництві Газпрому нові домовленості оцінюють позитивно, називаючи їх результатом взаємовигідного компромісу.
Ціни на газ для населення зростуть
Новини від “Нафтогазу” є не лише для європейських споживачів, але й для українських. З 1 січня українці зможуть самі обирати постачальника газу.
Через те, що в ціну газу буде закладена вартість транспортування газу “Укртрансгазом”, ціна для населення в регіонах може бути різною.
З 1 січня до 1 травня 2020 року ціна для населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становитиме 5500 гривень. Таким чином, у порівнянні з груднем 2019 року ціна виросте на 28,6% – з 4277 до 5500 гривень.
Ціна для промислових споживачів залежатиме від того, чи купуватимуть вони газ за передоплатою чи без неї. Ця ціна становитиме 5500 гривень і 6072 гривень відповідно. Це на понад 6% менше, ніж у грудні 2019-го.
Прожитковий мінімум, мінімальні зарплати та пенсії зростуть
1 січня 2020 року прожитковий мінімум в Україні для працездатних осіб становитиме 2102 гривень на місяць. До кінця року він зросте до 2189 гривень. У 2019 році він дорівнював 1564 грн.
Мінімальна зарплата з 1 січня в Україні, відповідно до держбюджету, становитиме 4723 гривні. Це на 550 гривень більше, ніж у 2019 році.
Мінімальна пенсія становитиме 1638 гривень.
Штрафи для “євробляхерів” – платити чи ні?
З 1 січня власники нерозмитнених автомобілів з іноземною реєстрацією платитимуть штрафи. Вони мали діяти ще з 22 серпня 2019 року, але ця дата кілька разів змінювалася, поки уряд не відтермінував їх до кінця 2019 року.
Тепер штрафи стануть реальними і становитимуть від 85 до 170 тис гривень. За використання “євробляхи” у комерційних цілях стягуватимуть додатково ще 34 тис гривень.
Але “АвтоЄвроСила” – організація, що об’єднала власників цих авто, – доводить, що можливості уникнути штрафів все одно зберігаються.
Юристи розробили навіть інструкцію “Рятувальний Жилет”, у якій пояснюють, як це зробити: які документи мусить мати при собі водій для того, щоб він довів, що готується до розмитнення і його не оштрафували.
Окрім того, незадовго до Нового року в уряді відбулася зустріч із активістами “АвтоЄвроСила”. Урядовці пообіцяли, що на першому засіданні у новому році – 14 січня – розглянуть два законопроєкти про спрощення процедури розмитнення та відтермінування штрафів на 180 днів. Ці закони має ще ухвалити Верховна Рада. Активісти твердять, що до їх ухвалення поліція євробляхерів не штрафуватиме.
Антикорупціонери можуть не подавати декларації про доходи
Набувають чинності поправки до закону “Про запобігання корупції”. Вони зокрема передбачають, що громадські активісти, які займаються антикорупційною діяльністю, не зобов’язані подавати декларації про доходи.
З початку 2018 року точилася дискусія про те, чи не буде така вимога до антикорупціонерів способом тиску на них. Правозахисні організації закликали скасувати декларування для антикорупціонерів.
Окрім того, закон звузив перелік випадків, у яких зобов’язані подавати декларації представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експерти відповідної кваліфікації, інші люди, які входять до складу конкурсних комісій, громадських рад, рад громадського контролю.
У законі також уточнили терміни “члени сім’ї” та “близькі особи” для декларантів.
До цього кола потрапляють тепер не лише законні чоловік чи дружина, але й діти суб’єкта декларування, у тому числі неповнолітні, незалежно від того, з ким вони проживають, а також “особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування”, тобто ідеться про цивільних чоловіків та дружин.
Генеральної прокуратури більше не буде
З Нового року Генеральна прокуратура України перетворюється на Офіс генерального прокурора України і 2 січня, після свят, почне свою роботу.
Такі зміни у назві відбулися внаслідок ухвалення закону про реформу Генпрокуратури. Генпрокурор Руслан Рябошапка анонсував 200 вакансій в штаті його офісу, набір на які розпочнеться 20 січня.
Окрім того, ліквідовується Військова прокуратура, а чисельність прокурорських працівників скоротиться із 15 тисяч до 10 тисяч. Тим, хто залишиться, підвищать зарплату.
Тарифи Укртелекому та Укрпошти зростуть
Вартість місячної абонентської плати за стаціонарний телефон для населення зросте на 10% – з 54,28 грн до 59,71 грн.
Підприємства, установи та організації також платитимуть більше. Абонплата для них зросте з 59,59 грн до 65,55 грн.
Крім того, “Укртелеком”, який є монополістом у сфері надання послуг стаціонарного зв’язку, підвищив на 20-25 грн тарифні пакети “Домашній базовий” та “Домашній безлімітний”.
З 1 січня тарифи на послуги підвищує і “Укрпошта”, яка досі намагалася перехопити клієнтів інших компаній нижчою вартістю. Відправлення листів, бандеролей та посилок зросте на 12,5%.
Для тих, хто у складних життєвих обставинах
З 1 січня починає діяти новий закон про соціальні послуги, який експерти називали реформою десятиріччя.
Фахівці кажуть: йдеться не лише про надання коштів людям, які неспроможні себе забезпечувати, а про цілий комплекс заходів, спрямованих на людей, які перебувають у “складних життєвих обставинах”.
А сама допомога передбачає комплекс заходів – соціальний супровід, адаптацію для дітей чи інвалідів.
Затверджується послуга із надання тимчасового відпочинку для членів родини, допомоги у лікуванні, денного догляду чи інклюзивного навчання. Усі ці заходи будуть покладені на місцеві органи влади, а надавати ці послуги зможуть не лише державні, але й приватні структури.
