До запуску реформи вторинної ланки медицини лишилося менше трьох місяців, а повністю підготувалися трохи більше половини закладів.
Для успішного старту реформи потрібно три компоненти – гроші, нормативно-правова база і готовність закладів. З першими двома наразі все в порядку. Зокрема, на продовження реформи на сьогодні виділено 64% коштів із загального медичного бюджету. На програму медичних гарантій передбачено 72 млрд грн – це майже 64 % грошей, виділених на охорону здоров’я. На жаль, з останнім компонентом – готовністю закладів прийняти гроші і розпочати роботу в нових умовах фінансування, – усе поки складніше.
Для того, щоб реформа відбулася з 1 квітня, медзаклади що надають спеціалізовану медичну допомогу, обов’язково повинні встигнути:
1) автономізуватися – тобто змінити юридичну форму: перетворитися з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Це дозволить самостійно регулювати зарплати працівників, заробляти кошти і вирішувати організаційні питання;
2) комп’ютеризуватися – обладнати комп’ютером кожне робоче місце та підрозділ;
3) зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я (E-Health) – спеціалізованій центральній базі даних (в ній відбуватиметься запис на прийом в режимі онлайн, вестиметься електронна картка, видаватимуться лікарняні, направлення тощо).
За даними НСЗУ, станом на 8 січня 2020 року, тобто менше ніж за три місяці до старту реформи, маємо таку ситуацію:
Автономію отримали майже 89,77% закладів області, які планують надавати медичні послуги через договори з НСЗУ. Це другий показник у Західному регіоні, який разом із Закарпатською об’єднує Волинську, Хмельницьку, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку та Рівненську області. А от із комп’ютеризацією більше половини закладів досі не поспішають: наразі повністю укомплектувалися технікою лише 48,58 % лікарень.
Найнижчим показником поки залишається реєстрація всіх лікарів в електронній системі охорони здоров’я (яка розпочалась з 19 грудня 2019 року) – усього 3,41%. Реєструє працівників сам заклад, щоб лікар міг вести карту пацієнта, видавати довідки, звітувати тощо. У НСЗУ таку низьку реєстрацію лікарів пояснюють тим, що процес реєстрації розпочався зовсім нещодавно – 19 грудня. Але треба врахувати, що дуже часто такі речі відкладаються на останній день (як це, було в перші роки з поданням електронних декларацій). Сподіваємося, що наші медики не повторять помилок державних чиновників, які напередодні 1 квітня 2018 року одночасно кинулися подавати декларації і … поклали сайт Національного агентства із запобігання корупції.
Коментуючи ці дані директор департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Єлизавета Біров зазначила:
«Найважче – надолужити за короткий період те, що не було зроблено за тривалий. Нині – це найбільша проблема. Наша область запізно почала перетворення закладів. За підсумками третього кварталу в Закарпатті було перетворено всього 10 закладів. А за четвертий квартал 2019 року вже основна частина закладів (41 !!!) змінила свій статус. Така кількість за короткий період – це дуже гарний результат. Разом з тим, варто зазначити, що частина медичних установ залишиться на фінансуванні державної субвенції та місцевих бюджетів і не зможе отримати кошти від НСЗУ, оскільки є медпослуги, які не підпадають під програму медичних гарантій.
Ще одне питання, яке потребує негайного вирішення – закупівля комп’ютерного обладнання та медичних інформаційних систем. Найбільш гостро ця проблема стоїть перед районними закладами, хоча Мукачівська та Берегівська райлікарні – лідери за цими показниками. Однак, важливо не тільки мати комп’ютери, але й обов’язково зареєструвати робоче місце. Керівники медзакладів повинні розуміти, що кількість коштів, які вони можуть отримати за надану послугу, залежить не тільки від якості цієї послуги, але й наскільки своєчасно та правильно закодована інформація буде подана в НСЗУ.
Чим ближче 1 квітня, тим більше буде зростати усвідомлення, що пусте ліжко ніхто фінансувати не буде і що теза: «Гроші йдуть за пацієнтом» – отримає реальне втілення. Адже тепер за направленням лікаря пацієнт сам зможе обрати заклад, де працюють найкращі спеціалісти і де найкомфортніші умови перебування.
Серед найближчих завдань цього року: створення медичного округу та медичної ради, розробка маршрутизації пацієнтів, запуск електронного документообігу. Також ще одним важливим завданням є створення регіонального Центру громадського здоров’я: донедавна ми були у четвірці областей, які ще не зробили цього. Однак, на останній сесії обласної ради 20-го грудня, прийнято рішення про організацію ЦГЗ в Закарпатті і цей процес вже розпочато. До нової структуру увійдуть інформаційно-аналітичний Центр, обласний Центр здоров’я та Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом».
Довідково:
Програма медичних гарантій включає програму реімбурсації «Доступні ліки» та шість видів надання допомоги:
▫ первинну,
▫ спеціалізовану амбулаторну,
▫ госпітальну,
▫ екстрену,
▫ паліативну,
▫ реабілітацію.
