Ще не втрачений Ужгород: Пасаж, яким ви його точно не бачили (фото)

Про палац Баті, який збудували у 30-х роках минулого століття, нині вже мало що нагадує. Будівля змінила і зовнішній вигляд, і призначення. А пасаж, що є частиною будівлі, і зараз іноді називають пасажем Баті. Про те, як виглядало це місце розповіли у спільноті Uzhhorod Modernism.

До роботи над проектом ужгородського палацу Баті залучили зіркового архітектора Йозефа Ґочара

Фірма T. & A. Bat’a заснована у 1894 році у чеському місті Злін братами Томашем та Антоніном Батями. Підприємство було найбільшим виробником взуття у Чехословацькій Республіці та володіло найрозвиненішою у республіці мережею роздрібних магазинів.

Наприкінці 1920-х років компанія почала розбудову мережі великих універмагів нового типу, які називалися Будинками служби. Ці заклади не обмежувалися продажем взуття, а надавали і цілий ряд додаткових послуг — ремонт взуття, педикюрні послуги, продаж аксесуарів та засобів догляду за взуттям тощо. Як правило, місце для нових закладів обиралося практично завжди саме на центральній площі, а архітектурне рішення мало бути лаконічним, функційним та авангардним.

Імовірно, до роботи над проектом ужгородського палацу Баті компанія залучала Йозефа Ґочара. Це не дивно, оскільки співпраця з зірковими архітекторами — Ле Корбюз’є, Яном Котерою чи Йозефом Ґочаром — була для фірми Батя усталеною практикою. У 1930 році Томаш Батя протягом кількох місяців побудував революційний для Ужгорода Дім служби Bat’a. Палац Баті було зведено спільно з власниками суміжної ділянки — братами-підприємцями Дезидерієм та Мікулашем Ковачами, які займали праву частину будівлі.

Палац Баті був окрасою Ужгорода

Чотириповерхова споруда має залізобетонний скелет із колонами-опорами та суцільним заскленням першого поверху. Чільний дещо асиметричний фасад містив три яруси вікон американського або гільотинного типу з вертикально-зсувною системою. Через пасаж, що з’єднував палац Баті з міським кінотеатром, глядачеві відкривалася тильна сторона будівлі зі складною архітектонікою, яка повною мірою розкривала сутність стилю функціоналізм — із терасами, балконами, лоджіями та іншими архітектурними елементами.

Нині стан будівлі палацу Баті у досить плачевному стані. Чільний фасад пофарбовано у нехарактерний для цієї будівлі колір, заповнення віконних прорізів теж не відповідає проекту. Але найстрашніше коїться з тильного боку палацу, де вщент понищено всі архітектурні делікатеси.

З інших джерел дізнаємося, що сам Батя в ужгородській будівлі, на жаль, так жодного разу і не побував. До того ж він встиг збудувати в Ужгороді підприємство — взуттєву фабрику на вул. Мукачівській, де виготовляли надзвичайно якісну продукцію. Сам підприємець загинув у ДТП у 1932 році.

РІО, за інформацією Uzhhorod Modernism

 

clipnews

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *