Василь Слива з Луцька розробив вітрогенератор, який запускається при швидкості вітру 5 метрів за секунду.
Радіотелемеханік за спеціальністю запатентував розроблену технологію, йдеться у матеріалі Мар’яни Метельської «Чи потрібна вітроенергетика на Волині», опублікованого Волинь Online.
Вітряками Василь Слива захоплювався з дитинства. «Перший вітрячок зробив ще малим, – розповідає лучанин. – Після другого інсульту передав виробництво садово-городнього інвентарю синові – і вирішив вивчати вітроенергетику».
На виготовлення першого вітряка Василь Слива витратив шість років. «Багато читав англійських сайтів, користувався інформацією шотландського ентузіаста вітроенергетики Х’ю Пігота, який багато знає про лопасті, – пояснює він. – Лопасті – це вітровий двигун, і необхідно їх зробити так, щоб кожен квадратний сантиметр ефективно працював і коефіцієнт використання вітру був високим».
Перший вітряк лучанин встановив у рідному місті для освітлення вулиці.
«Коли робив першу установку, то дуже переживав, що вітер не зможе провернути лопасті: поставив сальніки у корпусах, щоб волога не потрапляла, – і вже туго крутиться, встановив генератор на постійних магнітах – і вже провернути його можна тільки ломом, – згадує лучанин. – Я зневірився, але зібрав установку, лопасті зробив, краном підняли, потім відчепили кран, розтяжки натягнули, закріпили, на пульті управління повернув гондолу до вітру лише на 15 градусів – і враз друзі кричать: «він крутиться» – запустився сам при вітрі 5 метрів в секунду».
Другий вітряк Василь Слива конструював вже без сумнівів. «Потужні вітряки повинні мати систему пуску, щоб зірвати магніти і не втрачати вітер, швидкість якого менша за 5 метрів у секунду, – пояснює він. – Комп’ютер аналізує швидкість вітру і запускає установку при вітрі щвідкістю 2,5 метра в секунду, якщо напрямок змінився – повертає гондолу до вітру, а при великому вітрі – відвертає від вітру».
Якщо вітер дме зі швидкістю 8-10 м в секунду, то вітроенергетична установка генерує 15 кВт в годину, пояснює лучанин. «Вітряк може працювати і при вітрі швидкістю 12 метрів в секунду, виробляючи до 20 кВт-год, – уточнює Василь Слива. – При більш сильному вітрі вітряк вже захищається».
На даний момент інвалід другої групи Василь Слива робить з власної пенсії третій вітряк.
«Розіслав листи по всіх райдержадміністраціях з пропозицією встановлювати вітроенергетичні установки потужністю 15-20 кВт для освітлення сільських вулиць, – пояснює лучанин. – Я міг би виготовляти один вітряк в місяць, а з командою – два, але нікому не цікаво – ніхто не відповів взагалі».
Василь Слива переконаний, що Волинь перспективна для розвитку вітроенергетики область.
«У нас весною сильні вітри дують, постав 10 вітряків потужністю 15 кВт кожен – і можна по 5 тисяч доларів у місяць заробляти, – каже лучанин. – Є постанова ради, щоб для бізнесменів, які хочуть будувати вітроелектростанції, виділяти землю у найкоротший термін – можна побудувати кафе, де немає електроенергії, і встановити заправку для електромобілів, – я би це розвивав, якби був молодший».
