У народі 15 липня колись називали на честь Фотія, і вже закінчували косовицю сіна та починали жнивувати. А за погодою середини літа вгадували, якою буде наступна пора року: якщо на Фотія вже з’явилися жовті листочки на деревах – осінь і зима мали бути ранніми…

 

«Народ не візьмеш на макуху

Він зоддаля розрізнить чин:

І хто є син його по духу,

І хто – по духу! – сучий син».
Борис Олійник

 

 

Половина літа, на жаль, вже промайнуло. Тривалість світлового дня становить 16 годин, що вдвічі більше у порівнянні з 22 грудня – днем зимового сонцестояння.

У народі 15 липня колись називали на честь Фотія, і вже закінчували косовицю сіна та починали жнивувати, тому й казали: «З сіножаті пішли пожинки».

А за погодою середини літа вгадували, якою буде наступна пора року. То ж якщо на Фотія вже з’явилися жовті листочки на деревах – осінь і зима мали бути ранніми.

За церковним календарем 15 липня згадують покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні; святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси; святителя Ювеналія, патріарха Єрусалимського.

Іменинниками 15 липня є:
Фотій, Ювеналій.

15 липня народились:

1905 – Олександр Хвиля – український актор. Упродовж життя зіграв понад 70 ролей, поміж яких Устим Кармелюк, Савка Троян та О.Пархоменко стали класичними в українському кіно.

1909 – Микола Кільчевський – український вчений у галузі механіки і математики. Працював у напрямку теорії потужності та аналітичної механіки.

1917 – Олександр Дремлюга – український композитор, педагог, музично-громадський діяч. Уперше вивів бандуру на концертну естраду як сольний інструмент, автор першого в історії української музики концерту для бандури та симфонічного оркестру.

 

15 липня в Україні відзначають:

• Всесвітній День навичок молоді.
• День українських миротворців.
• День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості).

 

Події 15 липня:

1920 – засновано Київський вищий інститут народної освіти (тепер Український державний педагогічний університет ім. М.Драгоманова).

1941 – вперше отримано придатний для лікувальних цілей пеніцилін, виділений Флемінгом ще 1929 року.

1965  – у США видано закон, що зобов’язував виробників сигарет друкувати на сигаретних пачках попередження про небезпеку здоров’ю.

1991 – в Англії заборонено рекламу сигарет без надпису-фрази «Куріння убиває».

1998 – в Україні відбувся перший прямий ефір Нового каналу, вважається днем народження каналу.

 

Чи знаєте ви:
Про їжу запорозьких козаків

Повсякденною їжею запорозьких козаків були: соломаха – житнє борошно, густо зварене на воді й засмажене олією з цибулею, тетеря – пшоно або житнє тісто, зварене на квасі (їли з жиром, молоком, звичайною водою або риб’ячою юшкою),братко – пшоняна каша з додаванням прісного тіста.

Також вживали багато фруктів. Городини, різної зелені: кропиву, лободу, чебрець, м’яту, кульбабу, листя суниць.

Особливою пошаною користувалися цибуля та часник.

Що ж до свіжого м’яса, сала, птиці, дичини, вареників та сирників, то ці страви готував курінний кухар на спеціальне замовлення і додатково зібрані гроші. Печеного хліба в куренях не подавали. Замість хліба вживали мамалигу – тісто з проса чи кукурудзи, котру їли з бринзою та загреби – коржі, що клали в напалену піч і загрібали попелом і гарячим вугіллям.

Їли запорожці тричі на день і тричі готувалися гарячі страви у мідних або чавунних казанах, що стояли у сінцях куреня.

Під час обіду за стіл сідали всі разом, навіть підлітки, що допомагали кухарям. На покуті сідав курінний отаман і гості. Козаки розташовувалися за старшинством прибуття на Січ. Сідаючи за стіл, читали молитву і встаючи також хрестилися до ікон, потім дякували отаманові і кухареві та кидали на стіл гроші для закупівлі харчів на другий день.

 

 

«Рідна країна»