Відшкодування моральної шкоди за судовим рішенням

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі.

Статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 Цивільного кодексу.

Статтею 124 Конституції встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено види доходів, отриманих фізичними особами, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, наведених у цьому підпункті, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 цього Кодексу. Так, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу.

Крім того, згідно ст. 163 Кодексу, об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, доходи у вигляді немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначених пп. 164.2.14 зазначеного пункту. Ставка збору – 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором з урахуванням норм пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. При цьому юридична особа, що на виконання судового рішення відшкодовує таку моральну шкоду, має виконати всі функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку та збору за рахунок платника податку – фізичної особи.

 

ДФС у Закарпатській області

clipnews