28 червня: це цікаво знати

Сьогодні святкують День Конституції України та 368 річницю з часу битви під Берестечком, найбільшим боєм Хмельниччини, що відбувся між Військом Запорізьким під проводом Богдана Хмельницького та армією Речі Посполитої…

 

Нема більш шкідливої тварини, ніж людина, яка живе не за законами.
Савонарола

 

28 червня у народі вшановували святого Модеста, якому молилися у випадку хвороби тварин. За прикметами, бажано, щоб цей день був сонячний, оскільки у разі дощової погоди у домі буде розлад і сварки. У минулі часи примітили, якщо під час сходу сонця стоїть духота – до негоди.

 

За церковним календарем 28 червня вшановують святителя Іону; пророка Амоса; святителя Михаїла; блаженного Ієроніма; преподобного Феодора; благовірного князя Сербського Лазаря; святителя Єфрема; блаженного Августина.

 

Іменинники 28 червня:
Григорій, Касян, Августин, Модест, Федір, Амос.

 

28 червня народились:

1909 – Галина Вігурська – українська письменниця. Перекладала з білоруської, польської, російської мов (твори Якуба Коласа, В. Бикова, П. Бровки).

1909 – Андрій Роміцин – український кінознавець. Твори: «Кіно і сучасність», «Мистецтво екрана», «Життя та герої екрана».

 

28 червня святкують:

  • День Конституції України.

 

Події 28 червня:

1651 – 366 років з часу битви під Берестечком (28 червня – 10 липня) – найбільший бій доби Хмельниччини, що відбувся між Військом Запорізьким під командуванням Богдана Хмельницького спільно з союзним йому кримськотатарським військом та армією Речі Посполитої короля Яна Казимира.

1663 – Чорна рада у Ніжині – загальна козацька рада, що збиралася для вирішення стратегічних питань у випадку, коли між старшинами не було одностайності. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України.

У 1663 році після зречення Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни («Руїна»). Чорна рада 1663 року обрала гетьманом Івана Брюховецького. Участь у Чорній раді брали не лише козаки, а й селяни з міщанами – «чернь», які також мали право голосу.

1902 – Конгрес США затвердив Закон про будівництво каналу на Панамському перешийку і таким чином наділив президента повноваженнями для придбання у французької «Панамської компанії» прав на будівництво каналу, а у Колумбії – права на вічне керування зоною каналу.

1914 – в Сараєво був убитий спадкоємець австрійського престолу Франц Фердинанд, що стало приводом для початку Першої світової війни.

1917 – на засіданні Малої Ради було сформовано перший уряд України – Генеральний секретаріат.

1919 – підписано Версальський договір.

1940 – відповідно до секретного додаткового протоколу пакту Молотова-Ріббентропа СРСР анексував у Королівства Румунія Бессарабію, північ Буковини і округ Герца.

1948 – виключено Федеративної Народної Республіки Югославія з Комінформу в зв’язку з загостренням її відносин з СРСР.

1950 – північнокорейська армія захопила Сеул.

1956 – почався масовий страйк і демонстрації під гаслами «Свободи! Хліба! Бога! Геть комунізм!» та вуличні зіткнення в Познані (Польська Народна Республіка), яка тривала до 30 червня.

1992 – «Сигнальник» став першим кораблем на Чорному морі, який в 1992 році підняв український прапор.

1996 – після 23-годинного обговорення у Верховній Раді України прийнято Конституцію України.

2012 – резолюцією 66/281 ООН проголосила Міжнародний День Щастя (відзначається 20 березня).

 

Чи знаєте ви, що:

Перша українська, козацька Конституція Пилипа Орлика була написана в латинському варіанті і вважалося, що перекладу не існує. Проте, український варіант переклали з латинського оригіналу ще за часів козацтва і він понад півстоліття зберігався у Запорозькій Січі, а коли останню знищили російські війська – потрапив до Москви.

«Документ в архіві лежав на видноті, і згори було написано, що це Конституція Пилипа Орлика, – каже аспірант Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Олександр Алфьонов. – Разом із нею було підшито невідомий до цього лист короля Швеції Карла Дванадцятого до козаків, у якому він погоджується «воювати проти москаля». Можливо, тому так довго цю Конституцію не було знайдено».

Українські історики переконані: її цінність полягає ще й у тому, що вона написана староукраїнською мовою, дуже близькою до розмовної мови, що побутувала в Україні у 18 столітті. Коли список (так називали й називають рукописні твори) перевезли зі зруйнованої Січі до Москви – працівники царських архівів не розуміли значної частини слів, бо вони були суто українськими. Тому на полях рукопису були зроблені позначки і дописано їхній переклад. Тобто, по суті, Конституція Пилипа Орлика ще й відбиває різницю тодішньої української та російської мов.

 

 

«Рідна країна»

clipnews