15 травня: це цікаво знати

Сьогодні святкують Міжнародний день сім’ї. У 1115 році у Київській Русі оголошено перше православне свято — День пам’яті князів Бориса і Гліба. Серед відомих особистостей в цей день народилися Павло Скоропадський, Михайло Булгаков…

 

Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж
таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і
туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на
світі, ніж Київ.

Михайло Булгаков

 

У народі 15 травня вшановують двох братів – Бориса і Гліба. До цього
періоду селяни починали садити огірки та гарбузи. Щоб овочі вродили, 15 травня
перед посівом заривали в землю перстень. Також молилися, а в процесі посадки,
навпаки, мовчали. Тривали і активні роботи на полях. Про це говорили: «Борис і
Гліб сіють хліб».

З іменин Гліба і Бориса починають співати дзвінкі солов’ї. Вважалося, якщо вони співають дзвінко
і ґрунтовно, скоро прийде тепло. Якщо соловей співає протягом всієї ночі, то
наступний день обов’язково буде сонячним. Якщо зозулю почути пізніше солов’я,
літо буде, неодмінно, щасливим. Вважалося, що хто 15 травня почує вранці солов’я,
той цілий рік буде щасливим.

 

За церковним календарем 15 травня вшановують перенесення мощей благовірних князів страстотерпців
Бориса і Гліба; святого Афанасія Великого, архієпископа Олександрійського;
святого Афанасія, патріарха Царгородського, Лубенського, чудотворця; мучеників
Єспера і Зою та дітей їх Киріака і Феодула; благовірного і рівноапостольного
царя Бориса, який прийняв хрещення зі своїм народом у ІХ ст. (Болг.);
Путивльську ікону Божої Матері.

 

Іменинники
15 травня:

Борис, Гліб, Зоя, Панас, Роман, Марфа, Іванна.

 

15 травня народились:

1845 – Ілля Мечников – український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».

1857 – Микола Соловцов (Федоров) – театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).

1857 – Андрій Чайковський – український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат. Відомий за романами «Сагайдачний» та «Олексій Корнієнко», повістю «Олюнька» та оповіданням «За сестрою».

1859 – Панас Саксаганський – український актор, режисер, драматург і педагог. Створив у Києві Народний театр. Ролі: Возний, Виборний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака‑Артемовського). Автор комедії «Лицеміри».

1869 – Микола Країнський – український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.

1873 – Павло Скоропадський – український громадсько-політичний і військовий діяч. Гетьман Української Держави в 1918 р.

1891 – Михайло Булгаков – письменник, драматург. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», повісті «Собаче серце».

 

15 травня відзначають:

  • Міжнародний день захисту клімату.
  • Міжнародний день сім’ї.

 

Події 15 травня:

1115 – у Київській
Русі оголошено перше православне свято – День пам’яті князів Бориса і Гліба.

1648 – в ході Хмельниччини відбулася переможна для козаків битва під Жовтими Водами.

1955 – у Відні представники СРСР, США, Великої Британії та Франції уклали Державний договір про  відновлення незалежної і демократичної Австрії.

1957 – Велика Британія провела випробування своєї першої водневої бомби і стала третьою термоядерною державою світу.

 

Чи знаєте ви, що:

Останній український Гетьман – Павло Скоропадський – був умілим військовим командиром та адміністратором, але він ніколи не обіймав цивільних адміністративних чи державних посад, тим більше – не набув досвіду керування цілою державою.

Народився у 1873 році в місті Вісбаден, Німеччина. Походить із старовинного роду українських козаків шляхетського роду Скоропадських. В родині шанували українські звичаї і дотримувались українських традицій.

Закінчив Пажеський корпус в Санкт-Петербурзі – заклад для дітей із вищих аристократичних кіл. У 1895 році за сумлінну службу Павла Скоропадського нагороджують орденом Австрійського Кавалерського хреста Франца-Йосифа 3-го ступеня.

Відвідував Англію, Голландію, Бельгію, Швейцарію, Німеччину, Францію, пильно приглядався до тамтешнього життя, і нарешті потрапляє в Париж і залишається там надовго, бо він полонив серце Павла Петровича.

У січні 1897 р. Павло Скоропадський одружується з Олександрою Дурново, дочкою генерал-ад’ютанта царя Петра Павловича Дурново і його дружини князівни Марії Василівни Кочубей. До речі, обом молодятам довелося докласти багато зусиль, щоб нарешті одружитися.
Батько нареченої, довго не погоджувався на шлюб. Але кохання перемогло. Ця жінка стане найщирішим другом свого чоловіка, чудовою матір’ю їхніх шістьох дітей. Скромна, чуйна, чарівна і найвищою мірою природна вона успадкувала кращі риси своєї матері, доброту якої знала петербурзька біднота. А від батька вона взяла сильний характер.

За участь у російсько-японській війні отримав звання полковника та флігель-ад’ютанта, а також отримав золоту шаблю за хоробрість у 1905 році. Беручи участь у Першій світовій війні, Скоропадський отримав Георгіївський хрест IV ступеня.

Після Лютневої революції 1917 року Секретаріат військових справ Центральної Ради призначив Скоропадського командуючим усіма українськими частинами на Правобережжі. Вже 29 квітня 1918 році його благословили на гетьманство, а на Софіївському майдані було проведено молебень.

Під час його гетьманування було створено Українську Академію наук, засновані два державні українські університети – в Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека. Скасовано закони про конфіскацію великих маєтків.

Після захоплення Києва більшовиками Павло Скоропадський таємно виїхав до Німеччини. Протягом наступних двох років проживав у Швейцарії. Згодом переїхав у м. Ванзеє біля Берліна.

Був співорганізатором багатьох філій гетьманських осередків у світі. За сприяння Скоропадського у 1926 році було створено Український науковий інститут при Берлінському університеті. Помер квітні 1945 року у Баварії, похований у місті Меттен. Загинув він випадковою і безглуздою смертю. У квітні 1945 р., їдучи машиною, потрапив під бомбардування авіацією союзників. Був поранений і через кілька днів помер.

(Джерело: http://dovidka.biz.ua/pavlo-skoropadskiy-tsikavi-fakti/)

 

«Рідна країна»

clipnews

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *