МКМТ затягує антидемпінгове розслідування щодо імпорту шприців в Україну

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) двічі відкладала прийняття рішення за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпортованих в Україну шприців, розпочате в листопаді 2017 року, повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на джерело в Мінекономрозвитку.

Вітчизняні виробники шприців ПАТ “Гемопласт” і ПрАТ “Тюмень-Медико-Сміла” (ТМС), які ініціювали це розслідування, мотивували його зростанням імпорту з Індії, Туреччини та Китаю щодо споживання на 13% і 120% відповідно.

“Імпорт в Україну шприців з Індії, Туреччини та Китаю здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, які могли призвести до заподіяння шкоди українським виробникам”, – вважають у компаніях.

У той же час, висновки компаній про шкоду українським виробникам суперечать позиції третього українського виробника – ТОВ “Юрія-Фарм” (Черкаси). Ця компанія дала зрозуміти, що для неї конкуренція з імпортними аналогами не є критичною.

Поточний антидемпінговий процес є третім за рахунком торговим розслідуванням проти імпорту шприців, ініційованим “Гемопластом” і ТМС. При цьому МКМТ двічі підтримувала українських виробників і обмежувала імпорт шприців, однак, фінансове становище ініціаторів розслідування залишалося незадовільним.

Зараз розслідування стосується імпорту шприців об’ємом 2 і 5 мл походженням з Китаю та Туреччини, а також 2, 5 і 10 мл походженням з Індії.

У той же час спостерігачі відзначають, що в очікуванні введення мит і прагнучи мінімізувати ризики можливої ​​їх сплати, деякі імпортери вже почали поставки в Україну шприців, яких антидемпінгове розслідування не стосується (об’ємом 2,5, 3, 5,5, 6, 7, 11 і 12 мл) .

“Обґрунтованим є припущення, що можливі антидемпінгові мита негативно вплинуть лише на сумлінних імпортерів. Решта компаній зможуть завозити в Україну шприци інших об’ємів, на які мита не поширюватимуться. Таким чином, імпортерам доведеться пройти дорогу сертифікацію “нестандартних” об’ємів шприців, що в підсумку ляже на плечі споживачів. А для самих ініціаторів розслідування ініційовані мита, відповідно, не матимуть жодного ефекту”, – відзначають експерти ринку.

Окрім того, за інформацією джерела в Мінекономрозвитку, МКМТ не ухвалює рішення з розслідування ще з ряду причин, зокрема, через зв’язок компаній “Гемопласт” і ТМС з фармацевтичною групою Костянтина Жеваго та їх монопольного становища на ринку виробництва шприців, оскільки сукупно ці два підприємства займають близько 75% усього українського ринку виробництва.

У той же час, за даними відкритої звітності “Гемопласта” і ТМС, фінансові показники цих двох компаній систематично погіршувалися в період з 2012 по 2017 рр. Зокрема, ПАТ “Гемопласт” збільшувало збиток з незначного прибутку 12 тис. грн. у 2013 році до збитку в розмірі 260,4 млн. грн. у 2017-му. Збитки ПАТ “Гемопласт” і ПрАТ “Тюмень-Медико-Сміла” з’явилися і збільшувалися задовго до зростання імпорту шприців в Україну (2015-2016 рр.).

Експерти, коментуючи ситуацію, називають сумнівним твердження, що саме імпорт шприців мав згубний вплив на виробництво в Україні. Зокрема, зазначається, що зв’язок між імпортом і погіршенням показників господарської діяльності підприємств, які ініціювали розслідування, простежується недостатньо чітко.

partnernews