Мерський звіт «досягнень» у 2018 році в Ужгороді

21 грудня Богдан Андріїв звітував про свою роботу в прямому ефірі «Суспільного» про свою діяльність на посаді Ужгородського міського голови за 2018 рік.

Одним із найбільших досягнень цього року мер Ужгорода назвав відновлення роботи комунального транспорту. Богдан Андріїв відзначив, що «так існувало за часи Радянського Союзу і це все перейшло в приватні руки, ми мали багато нарікань на громадський транспорт».
Нагадаємо, що у грудні 2016 року було створено КП «Ужгородський муніципальний транспорт», яке 15 березня 2018 року закупило 10 автобусів моделі А18501 «Електрон» вартістю 53 991 000,00 грн. Годі й говорити, що витрати з бюджету міста тільки почалися: 27 липня комунальне підприємство закупило евакуатор за 2 397 540,00 грн., а 2 жовтня дизельного пального на 1 680 000,00 грн.
3 автобуси мали вийти на 20-й маршрут, а 7 автобусів на новий 18-й маршрут. Начебто, все прекрасно і місто Ужгород рухається у правильному напрямку вирішення проблем громадського транспорту. Якби не деякі «але».
Наразі діяльність перевізників Ужгорода регламентується рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 387 від «Про умови конкурсу з перевезення пасажирів» 11.12.2015 року. В цьому документі закріплений бажаний стан у громадському транспорті м. Ужгорода, а саме: кількість автобусів на маршруті, їх пасажировмісність та інтервали руху між автобусами. Словом, у рішенні зазначено, скільки часу пасажир буде очікувати на автобус та яка їх кількість курсує містом. До прикладу, в будні дні містом має курсувати понад 130 автобусів із інтервалами від 5 до 40 хв., залежно від часу доби. Годі й говорити, що реформа громадського транспорту не повинна принаймні погіршити ситуацію з тривалістю очікування автобуса.
Але чомусь міські керманичі не кажуть, що впровадження менш маневрених автобусів замість традиційних негативно впливає на інтервал їх очікувань. Також замовчується і необхідна цифра таких автобусів на існуючі маршрути, щоб зберегти комфортний для містян час очікувань. Скільки ж років необхідно місту, щоб повністю впровадити комунальний транспорт? Якщо замінити вирішать 40 відсотків автобусів, то реформа триватиме ще 5 років і коштуватиме місту півмільярда гривень.
Сумнівним виглядає також теза, що місто відмовиться від приватних перевізників на користь комунального транспорту. Всім відомо, що орієнтовно 60 % автобусів міста, а саме маршрути №№ 1, 2, 10, 11, 14, 15, 21, 22 та 156 забезпечує перевізник ПАТ «Ужгородське АТП-12107», яке раніше належало брату мера, дружині брата мера та дружині мера. В кінці 2018 року через постійні нарікання в бік міського голови власники ПАТ «Ужгородське АТП-12107» змінилися. Тепер ними стали Ярослава Лакуста, Наталія Товт та Андрій Шкрібляк, при цьому директор залишився той самий.
Після аналізу нових власників найбільшого перевізника з допомогою системи YOUCONTROL стає зрозумілим, що всі вони пов’язані з теперішнім мером Богданом Адріївим і його братом. Тобто, зміна власників відбулася про людське око. Тож, чи може мер «зрубати» чималий фінансовий потік, на якому продовжує сидіти разом зі своїм братом? Як гадаєте? Навряд чи. За три роки правління Богдана Андріїва розмір компенсації на пільгові перевезення виріс із кількох мільйонів до 32 млн. на рік, а обіцяні засоби обліку — електронний квиток, так і не впровадженні.
Саме з цього і стає зрозумілим,чому новий комунальний маршрут №18 майже не зачіпає маршрути ПАТ «Ужгородське АТП-12107» і навіть зроблений так, щоб не конкурувати із найбільш ласим маршрутом №14 у перевезенні пасажирів через завантажений транспортний міст.
Про наступні «особливі» моменти річного звіту мера читайте в наступній «Ратуші».

Олександр Пересоляк, юрист

Rionews.com.ua

clipnews