«Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!»
Тарас Шевченко
У народі 11 травня, у день Ясона та Максима, вірили, що можна вилікувати багато хвороб, вживаючи березовий сік. А ще у день Ясона колись спостерігали за погодою: «Якщо цього дня тепла ніч – гарним буде врожай, а ясний схід сонця віщує спекотне літо».
У давнину спостерігали за погодою вночі: якщо вона була теплою, а небо було зоряним, значить буде хороший врожай.
За церковним календарем 11-го травня вшановують Апостолів Ясона, Сосипатра та інших, що з ними постраждали; мучеників Даду, Максима, Квинтиліана, святого Кирила, мучеників Зенона, Євсевія, Неона, Віталія та інших.
Іменинниками 11 травня є:
Зенон, Максим, Кирило, Овсій, Віталій.
11 травня народились:
1890 — Володимир Огієвський, український вчений в галузі радіотехніки. Під його керівництвом створено першу в Україні радіомовну станцію.
1908 — Григорій Гельфандбейн, український літературний критик, публіцист, дослідник української літератури та театру. Автор книги «Молода поезія», біографічних нарисів про українських артистів «Д. І. Антонович», «І. О. Мар’яненко».
1912 — Стельмах Михайло Панасович , український письменник («Кров людська — не водиця», «Правда і кривда»).
Події 11 травня:
1907 — у Києві засноване Українське наукове товариство (УНТ) з ініціативи професора Михайла Грушевського (і під його головуванням) за зразком Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Метою організації була популяризація наукової праці, написаної українською мовою.
Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. Тут співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини.
1955 — у Варшаві зібралися представники восьми соціалістичних європейських держав для того, щоб укласти угоду про створення об’єднання, яке буде забезпечувати мир і безпеку у Європі (Варшавський договір).
Чи знаєте ви, що:
Відомий український письменник і драматург Михайло Стельмах («Правда і кривда», («Кров людська — не водиця» та ін.) говорив, що в житті кожної людини є чотири броди: блакитний, як світанок — дитинство; як сон хмільний — брід кохання; брід праці й житейських турбот; і, нарешті — брід внуків та прощання. Від того, як людина переправиться через них, стає видно, чого вона варта.
«Рідна країна»
