9 лютого: це цікаво знати

«Москва, узявши з вас присягу, як захоче, так з вами і з Вітчизною нашою вчинить, і тоді присяга ваша й душу вашу занапастить, і Вітчизну в безодню кине, і вольності позбавить».
Пилип Орлик

За церковним календарем 9 лютого вшановують преподобних Ксенофонта, дружину його Марію та синів їхніх Аркадія та Іоанна, преподобного Ксенофонта Робейського, мучеників Ананія пресвітера, преподобного Симона Ветхого, преподобного Феодора, ігумена Студійського, святителя Йосифа – архієпископа Солунського. День пам’яті Іоанна Златоуста.

У народі 9 лютого відзначається перенесення мощів святителя Івана Златоуста із м.  Коман в м.  Константинополь. Незважаючи на те, що цей місяць вважається найхолоднішим, у цей день траплялась відлига. Але була вона недовгою. Тому в народі говорили: «Лютнева відлига нічого не варта».

У цей день наші пращури спостерігали за хмарами: якщо вони йдуть проти вітру – на сніг. На снігопад також вказував дим з труби: якщо він стелився по землі без вітру, слід було чекати снігу.

Іменинниками 9 лютого є:
Іван, Йосип, Дмитро, Петро.

9 лютого народились:

1883 – Никифор Григор’єв (Григор’єв-Наш) – педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».

1872 – Василь Данилевич – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.

Події 9 лютого в Україні:

1648 – Богдана Хмельницького обрано гетьманом України.
1667 – у селі Андрусові поблизу Смоленська укладене перемир’я між Річчю Посполитою і Московською державою, за яким Україна була поділена навпіл (кордон пройшов по Дніпру).
1722 – у м.  Петербурзі видано царський указ про висилку 10 тис. козаків на будівництво Ладозького каналу і 10 тис. козаків на будівництво Донського каналу;
1918 – війська Червоної армії під командуванням М.Муравйова після п’ятиденного артилерійського бомбардування зайняли столицю Української Народної республіки Київ. Жертвами червоного терору в Києві стали кілька тисяч осіб.
1918 – підписано Брестський мирний договір, згідно з яким Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина і Болгарія визнали Україну самостійною державою.

«Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з одного боку, і Українська Народня Республіка – з другого боку, заявляють, що воєнний стан між ними скінчився. Заключаючі договір сторони ухвалили надалі жити між собою в мирі і приязні».

(Стаття І мирного договору, підписаного у місті Бересті-Литовському (нині Брест у Білорусі)).

 

1929 – у Москві розпочався перший тиждень української літератури.
1942 – у Києві гітлерівці заарештували Олену Телігу та інших представників української інтелігенції, в основному членів ОУН.

9 лютого святкують:

  • Всесвітній день стоматолога.

Чи знаєте ви, що:

Богдан Хмельницький був одружений тричі:

  • перша дружина його Ганна Сомківна – донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб біля 1625–1627 років. Померла передчасно.
  • другий шлюб на початку 1649 року зв’язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського – Мотроною, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді.
  • влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з ім’ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря.

Хмельницький мав двох синів і чотирьох доньок (за деякими даними семеро дітей):

  • старший син Тимофій (Тиміш), народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула – Розандою (Роксандою). Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм козацьким військом, захищаючи тестя – Василя Лупула. Він залишив двоє дітей-близнят, доля яких невідома;
  • молодший син Хмельницького – Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався в Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року, ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником, при реґенті Івані Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась ще двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, а вдруге після 9 років турецької в’язниці Семи Веж, був в інтересах султана проголошений гетьманом 1678 України. Загинув 1679 в битві під Кизикермен.
  • донька Хмельницького – Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;
  • друга донька – Степанія була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року. 4 грудня 1659 року під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято у полон. Припускають, що її було заслано до Сибіру;
  • імена двох інших доньок гетьмана – одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Польщею в 1655 році, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), – лишилися невідомими.

Гетьманський рід Хмельницького згас у кінці XVII століття. Пізніші Хмельницькі, яких чимало було на Лівобережній Україні та в Росії у XVIII–XIX століттях, були іншого походження.

«Рідна країна»

clipnews