
Нелегальна зайнятість населення – проблема, яка існує не лише в Україні. З цим явищем намагаються боротися в багатьох державах, адже це суттєвий недобір податків. Незважаючи на передбачене законодавствами, в тому числі й вітчизняним, покарання, таку практику надалі активно використовують у всьому світі. Чому? Бо це дуже прибуткова справа для працедавців.
Для Закарпаття, де здавна не вистачало добре оплачуваних робочих місць, питання тіньової зайнятості нині також актуальне. Згідно з офіційною статистикою, в нашій області чисельність працездатного населення складає понад півмільйона осіб, із яких 194 з половиною тисячі – працевлаштовані, 50 тисяч – приватні підприємці, решта перебувають за межами правового регулювання трудових відносин. Значна кількість закарпатців нині перебуває на заробітках за кордоном, водночас багато трудяться «нелегально», однак точних даних із цього питання немає. Про це під час брифінгу в прес-центрі ОДА повідомив начальник управління Держпраці в Закарпатській області Богдан Дорош, інформуючи про тіньову зайнятість та боротьбу з нею.
З початком 2017-го штрафи, які накладаються на підприємця, котрий використовує працю офіційно не влаштованого робітника, зросли і становлять 96 тисяч гривень. Згідно із законом, передбачений штраф у розмірі 320 тисяч гривень за недопущення державних інспекторів до перевірки. Виявити нелегально працевлаштованого й довести справу до завершення (оформити людину офіційно та накласти на роботодавця покарання) дуже важко. Цьогоріч інспектори зафіксували 8 таких випадків, винесено постанов на суму 860 тисяч гривень, однак усі вони нині оскаржуються в суді. Як показує досвід, такі справи управління Держпраці нерідко програє через недостатність доказів, бо самі працівники відмовляються свідчити на роботодавця. Так, найчастіше в області робітників без оформлення виявляють на будівництвах, у сфері торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі. «У легальному працевлаштуванні повинен бути зацікавлений насамперед сам трудівник, адже лише так він отримує соціальні гарантії, компенсацію, якщо стається нещасний випадок», – пояснює Богдан Дорош. За його словами, лише в 2017-му в області сталися 42 такі на виробництві, 8 – зі смертельним наслідком. Найбільше – на підприємствах машинобудівної галузі та соціально-культурної сфери. Наразі триває спеціальне розслідування ще 10-ти нещасних випадків.
Б. Дорош розповів, що основними причинами НП зі смертельними наслідками є: порушення правил дорожнього руху, технологічного процесу, вимог безпеки під час експлуатації устаткування, невиконання інструкцій із охорони праці, незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, неякісне виконання будівельних робіт.
Управління Держпраці в Закарпатській області з метою запобігання порушенням трудового законодавства проводить профілактичні заходи. Цьогоріч організували 300 таких із роботодавцями. Особлива увага акцентувалася на необхідності оформлення трудових договорів із найманими працівниками.
Маріанна ШУТКО, Новини Закарпаття