Закарпатці шукають кращої долі у Французькому легіоні

Наразі служба в іноземному Легіоні –  це  один із напрямків трудової міграції закарпатських заробітчан.  Лише в березневому наборі   у Легіон потрапило 13 наших співвітчизників (із 36 чоловік). І якщо в 2008 році кількість українців складала біля  15% від усіх найманців-легіонерів, то уже в 2017 році ця частка зросла  майже до 33%.

Пригадала, як минулого року познайомилась у Антверпені із сім’єю  ювелірів, вихідців із колишнього СНГ. Бельгійці дуже цікавились і переймалися подіями в Україні. Їх неймовірно вразило, що військові-контрактники отримують  зарплатню лише 250 євро в місяць. Хіба можна на ці гроші  жити, забезпечувати рідню, ростити дітей? А за 350 євро ризикувати своїм життям в зоні АТО?

Іноземний Легіон  відноситься до сухопутних військ французької армії і є унікальною її складовою та  напряму підпорядковується Президенту республіки. У  його лавах несуть службу  8200 військових. Колись  (славетна історія Легіону почала свій шлях ще з 1831 року),  ця цифра сягала до 35000осіб. Сьогодні Французький іноземний Легіон  використовується здебільше у миротворчих операціях ООН,  для охорони космодрому, для запобігання воєнним діям у межах місій під егідою НАТО та ЄС.

Потрапити у ряди легіонерів наших земляків спокушає не лише  зарплата, яка на початковому етапі сягає 1040 євро, після проходження «курсу молодого бійця» – 1280євро, а згодом від 1500 євро в місяць і вище. На оклад впливають  надбавки за вислугу, перебування за кордоном, компенсаційні виплати. Якщо ж найманець потрапляє в зону бойових дій, то його зарплатня зростає у 3-5-ть раз. При цьому солдати живуть на повному утриманні французької держави. Мають страховки, медичний супровід, різноманітне (до 12 блюд на вибір) якісне харчування (м’ясо, риба, фрукти, овочі, сири, устриці тощо). Що ж, це не пайки у зоні АТО і не вимушеність добровольчих загонів самим купувати собі обладунки та послуговуватись  допомогою волонтерів.

Не менш важливими мотиваційними  чинниками є можливість оформлення  після 3-х років служби, а при пораненнях і раніше,  французького громадянства  та після 19,5 років служби  отримання по життєвої  пенсії,  яку виплачують і за кордоном. Окрім цього для ветеранів-легіонерів Франція побудувала чимало будинків відпочинку та реабілітації.

Якщо ж військовий знаходиться в регіоні, де ведуться бойові дії , то після 6-ти місяців його відправляють  для реабілітації на тиждень  на Кіпр.  Легіон оплачує  5-тизірковий готель, харчування, лікувальні процедури, психотерапевтів,  екскурсії.

Легіонери у перший рік служби мають відпустку 20 днів на рік. Далі відпустка збільшується до 35дів, а згодом і до 45 днів на рік.

Військова служба завжди пов’язана з ризиком, однак за останні шість років загинуло біля 20-ти легіонерів, тоді як   на сході України щодня  втрачаємо 2-3-и захисника кордонів нашої держави. При цьому багато гинуть навіть не в боях, а тому що не отримали належного вишколу, тому,  що в умовах постійної небезпеки, напруги серед  солдат  процвітає пияцтво, вживання наркотиків. Відсутність  психологічної  підтримки супроводжується випадками самогубств. Та й поранення українським військовим, на жаль, не завжди вдається оформити належним чином.

У Французький іноземний Легіон приймають холостих (або фіктивно розлучених)  чоловіків віком від 17.5  до 39.5 років, які пройдуть трьох етапну співбесіду (дублюється в певній мірі, оскільки одна із цілей – піймати на ситуативній брехні), медичну комісію (допускається відсутність не більше 4-6-ти зубів, відсутність хронічних хвороб, зір може бути слабким, але не занадто), психологічні тести, іспити з фізичної підготовки. Окрім цього кожного кандидата перевіряють  у  базі Інтерполу і якщо, він перебуває у розшуку, то передають поліції. На дрібне хуліганство, адміністративні порушення особливої уваги не звертають, однак судимість може стати  істотною перепоною. Втім в історії Легіону були часи, коли туди винаймали колишніх злочинців, які хотіли змінити своє життя, почати усе з чистого аркушу.

Знання французької мови непотрібне. Її найманець вивчить  за перший рік служби.

Вербують у Легіон лише на території Франції. У багатьох країнах служба в Французькому іноземному Легіоні заборонена законом. В Україні передбачено кримінальне переслідування найманців (ст.447 КК) лише, коли йде мова про незаконні озброєні угрупування.

Наші земляки користуються довготерміновим шенгеном, або туристичними поїздками, аби потрапити у  Францію. Зазвичай українці звертаються у вербувальні пункти, що знаходяться в Парижі, Марселі, Страсбурзі. Після вербування кандидатів перевозять у м.Обань для проходження  перевірок. По закінченню відбору їх або приймають, або відмовляють, при цьому компенсують приблизно по 30 євро за кожний  день  усього періоду перевірок. Цих грошей вистачає не лише на зворотну дорогу додому   Під час відбору проживання і харчування надаються безкоштовно.

Далі з новобранцями підписують 5-тирічний контракт і їх  чекає 4-хмісячний «курс молодого бійця». Коли ж  навантаження служби заробітчанину  нестерпні і він ламається, то  чкурне такий «дезертир» через якийсь час  додому, освоївши більш-менш французьку мову та заробивши 6-10 тис.євро.  Оскільки при прийомі, усім новобранцям змінюють ім’я, прізвище, дані батьків, місце та дату народження, то, по його поверненню, ніхто і не здогадуватиметься про цю авантюру. Звичайно, якщо він сам не почне хизуватись 

Протягом перших трьох років легіонер повинен пройти легалізацію, коли йому повертають справжні  ПІБ.  Те, що цього не сталося, означає недовіру і робить шанси  продовження контракту по закінченню 5-тирічного терміну нульовими. Колишній легіонер  може оформити собі  на десятирічний  термін ПМЖ, який потім продовжується. Французькі банки охоче відкривають легіонерам рахунки та надають кредити, тому ще під час служби чимало з них обзаводяться  нерухомим майном та мають непогані накопичення. Після 5-ти років служби і при умові продовження контракту найманці можуть придбати автомобіль.

На початку служби легіонеру заборонено контактувати з ріднею, знайомими. Далі, через  півроку, протягом першого  терміну контракту  усі його контакти з зовнішнім світом обмежуються та контролюються. Це передусім зумовлено, максимальним впровадженням гасла Легіону: «Легіон-наша Батьківщина». З часом він і справді стає для найманців сім’єю і домівкою.

Після легалізації  легіонер, отримавши  дозвіл  міністра оборони, може одружитись. Зазвичай, фіктивно розлучені  українські сім’ї не витримують випробування часом та відстанню.  Більшість легіонерів по закінченню служби не повертаються додому, а осідають у Франції, Бельгії, Канаді, Сейшелах.

  Україна втрачає  свій найбільший капітал – активних, працездатних людей, які зневірились у можливість кращих змін на Батьківщині та, втікаючи від злиднів і безвихіддя,  шукають кращої долі по світу.

Інна Конар

clipnews