Сьогодні Страсна п’ятниця

У цьому році 14 квітня православні
і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику,
або Страсну п’ятницю. Сьогодні у  церквах згадують
 про страждання Ісуса на  хресті за людський рід.

В ті часи розп’яття на хресті було
найганебнішою стратою. Таку смерть отримували розбійники, убивці, бунтівники та
раби. Коли розпинали Ісуса, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: «Отче,
прости їм, бо вони не знають, що роблять». 

Під час страждань Спасителя на
Голгофі сталося знамення. З тієї години, як розп’яли
Ісуса,  затьмарилося сонце і вся земля потонула в мороці. Це тривало аж до
самої смерті Христа.

Це єдиний день в році, коли не
правиться Служба Божа
, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її
виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею,
яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу
Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають
до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і
лампадками, за ним ставлять хрест без Розп’яття з полотном.


Плащаниця
 символізує полотно, в яке був
загорнутий Ісус, коли його зняли з Хреста. Після Воскресіння на полотні
залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом
великого випромінювання.

По всіх церквах у Страсну
п’ятницю  замовкають дзвони. На Галичині у
дзвіниці чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома
дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про
службу Божу.

Віруючі люди в цей день нічого
не їдять
 до виносу плащаниці з  вівтаря на середину церкви,
що відбувається після полудня.

Повернувшись і з церкви, родина,
зазвичай, сідає за стіл обідати. Обід у Страсну п’ятницю  –
 пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого
обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками.

Ні шити, ні прясти в Страсну
п’ятницю не можна. Великий гріх рубати
дрова або що-небуть тесати сокирою.

За народним віруванням, у Страсну
п’ятницю не можна співати – гріх. На  Херсонщині
кажуть, що «хто співає в Страсну п’ятницю, той на  Великдень
буде плакати».

У деяких країнах світу Страсна
п’ятниця – вихідний день.

З цим днем пов’язані різні повір’я:

1.      Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден
напій не принесе шкоди цілий рік.

2.      Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю,
зцілює від усіх хвороб та  ніколи не запліснявіє.

3.      За старих часів жоден з ковалів не мав права
кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були
використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.

4.      Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім
Страсної п’ятниці, –  вони неодмінно повиздихають.

5.      У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати
землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.

6.      Якщо випрану білизну вивісити для просушування в
Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.


«Рідна країна»


 

clipnews