19 квітня: це цікаво знати


За церковним календарем
 19 квітня вшановують
пам’ять святого преподобного святителя Євтихія, архієпископа
Константинопольського, святителя Мефодія, преподобну Платоніду Сирійську,
мучеників Ієремія та Ахілія
 ієрея.

У народі святого Євтихія називали Тихим, оскільки
погоду у цей день частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і
справді тихий день, то селяни примітили: «Це — до врожаю
ранніх хлібів».

Іменинниками 19 квітня є:

Євтихій, Платонида, Ярема, Мефодій.

19 квітня народились:

1910 — Марко Бараболя (Рознійчук
Іван Федорович), український письменник-сатирик, «королем закарпатського
гумору» називали його сучасники.

Події 19 квітня:

1563 — В Москві почала працювати
друкарня Івана Федоровича.

1783 — Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком
тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль
над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782
році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест
Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу
російської корони.

1850 — Англія і США підписали договір про спільне будівництво Панамського
каналу (пізніше США вирішили будувати канал самотужки).

1925 — Утворена Казахська автономна республіка в складі Росії.

1943 — Указом Президії Верховної Ради СРСР уведені каторжні роботи для
«помічників окупантів».

1971 — СРСР запустив першу у світі космічну станцію «Салют-1».

2000 — У Центральній Румунії відкрите найбільше в Європі родовище золота.

2005 — Бенедикт XVI став 265-м Папою Римським.

Чи знаєте ви, що:

В історію красного письменства
Закарпаття Марко Бараболя увійшов як видатний письменник-сатирик. Його
літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському
журналі «Пчілка» під рубрикою «З-під їдкого пера Марка Бараболі» було
опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною
майстерністю висміював недоліки громадського та культурного
життя Закарпаття.

Твори Марка Бараболі охоче
друкують і у «Українському слові», «Літературній неділі», «Свободі» та
празькому журналі «Сір».

Уже ранні твори сатирика
викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник,
педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова
закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю
видатним і «тонким гумористом», незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він
вважав, що «в’їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком
певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання
дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні „Усмішки“ Остапа Вишні… хоч
кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика»
.

За життя Марко Бараболя встиг
побачити всього одну збірку своїх творів «З-під їдкого пера», яку у 1941
році в Празі у видавництві «Пробоєм» видрукував Степан Росоха.

У 1970 році літературознавець
М.Мольнар упорядкував і видав у Пряшеві збірочку творів письменника-сатирика
«Тутешняцька губернія».

Найповніше видання творів Марка
Бараболі «Проект автономії» побачило світ лише у 1991 році, це через 46
років після його смерті. Твори самобутнього закарпатського
письменника-сатирика представлені також у збірнику «На Верховині».

Твори Марка Бараболі цікаві не
лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій
приділяв особливу увагу. І за словами дослідника спадщини поета-сатирика
М.Мольнара з Братислави «…належать до кращих зразків української
літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з
надбань загальноукраїнської сатири».

«Проект автономії» Марка Бараболі
можна почитати тут. 


«Рідна країна»




clipnews