25 січня: це цікаво знати

За церковним календарем 25 січня вшановують мученицю Тетяну,
святителя Саву, преподобного Мартиніана, мученика Мертія, мученика Петра,
преподобну Євпраксію та ікони Божої Матері «Акафістна»
і «Млекоживителька».

У народі 25-го січня вітають жінок на ім’я Тетяна.
Походження цього свята має декілька версій, і однією з них є історія про
великомученицю, на честь якої і відзначається Тетянин день.

Ім’я Тетяна має
давньогрецьке походження й означає «упорядниця, засновниця». Тож, відповідаючи
своєму імені, Тетяни здебільшого є людьми цілеспрямованими, справедливими та
вірними своєму слову.

За народним повір’ям, якщо у
Тетянин день вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а якщо сніжно, то
дощитиме влітку. Якщо буде морозно і ясно — літо буде теплим, а рік –
врожайним. А тепла заметіль на Тетяну і «гнилий вітер» (південний) були
небажаними явищами у цей день, оскільки вказували на неврожай
і засуху.

Іменинники 25 січня:

Тетяни, Галактіони, Евпраксії, Мартиніани, Мертії, Петри, Сави.

25 січня народились:

1872 — Микола Скрипник,
радянський партійний і державний діяч. Активний провідник українізації.

«…Щоб український селянин
пішов за донбасівським пролетарем… треба, щоб донбасівський пролетар став
на бік українського селянина в національному змісті»
(Микола Скрипник)


1903 — Ольга Даценко,
українська актриса. Артистичну кар’єру розпочала в театрі «Березіль». Зазнала
політичних репресій та заслання. Працювала в театрах України та
Карело-Фінської РСР.

Чи знаєте ви, що:

Харківський правопис, або
«скрипниківка», «клясичний правопис» — правопис української мови, прийнятий і
затверджений упродовж 1927—1929 рр. Затвердив його тодішній народній комісар
освіти Микола Скрипник.

Характерно, що його було схвалено
демократичним шляхом, з попереднім обговоренням українських науковців з різних
регіонів, щоби насамперед додержатися двох найвагоміших писемних традицій —
наддніпрянської (великоукраїнської) та галицької (західноукраїнської).

Згодом скрипниківка була
оголошена «націоналістичною», і сталінський уряд «реформував» наш правопис,
наблизивши його до російського. За цим сталося ще декілька московських реформ.
Тому у сучасному варіанті українського правопису ми маємо лише кілька
фрагментів скрипниківки (наприклад, літера «ґ»).

Загалом, відмінностей між
сучасним та харківським правописами небагато, та вони стосуються здебільшого
слів іншомовного походження. Так:


·        

скрипниківка
радить зберігати автентичне звучання літери Gg в словах іншомовного походження
(окрім грецизмів) за допомогою української літери Ґґ.


·        

у словах грецького
походження класичний правопис радить передавати літеру θ завжди через «т».
Наприклад, етер, катедра, міт, аритметика, логаритм, дитирамб,
ортографія, етіопський, Пітагор, Атени, Картагена, Корінт, Методій, Теодор,
Теодосій, Теофан
 тощо.


·        

зберігання літери
«е» в словах иншомовного походження: Европа, Еспанія, Етіопія тощо.


·        

пом’якшення
літери «л». Наприклад: баляда, балянс, бациля, гіперболя, галянтерія,,
вакуоля, заля, капсуля, клявіш, клявіатура, кляса, лябораторія, лява,
лябіялізація, лятифундія, паляталізація, плаж, скаля, бальон, бальотувати,
бльокада, кольоквіум. кольорит, льозунг, льомбард, пльомба, сольо, фльора,
фльота, шабльон, люмпенпролетаріят, альгебра, алькоголь, альхемія, альфа,
альфабет, бухгальтер, Альжир, гільдія, Вільсон, бінокль, вексель, водевіль
 тощо.
Виняток складали грецизми та передача буквосполучення «le».


·        

дифтонги au,
ou згідно з вимовою треба було передавати через ав, ов: авдиторія,
авдієнція, автограф, локавт, бравнінг, фавна, Фавст, Штравс^ Бічер-Стов,
Бернард Шов
 тощо.


·        

передача
кінцевих tr, dr, у таких словах, як бурмістер, магістер, міністер,
циліндер, Олександер
 тощо.


·        

відмінювання
слів іншомовного походження на -о. Наприклад: пальто — пальта, метро
— метра.


·        

збереження
суфіксу -піль у назвах міст: Маріупіль, Мелітопіль, Севастопіль тощо.
У назвах міст на -ськ радили вживати українську форму -ське: Луцьке,
Луганське, Смоленське
 тощо. Також: Азовське море — Озівське
море, Каховка — Кахівка.


·        

англійське w
і перед голосними Правопис 1928 р. радив передавати через «в», а не через «у»,
як це зроблено в сучасному «Правописі»: отже, Вайлд, а не Уальд,
Вайт, а не Уайт, Велз, а не Уельс, Вітман, а не Уїтман,
Вестмінстер, а не Уестмінстр, ват, кіловат
 і т. ін.


«Рідна країна»




clipnews