В угіддях Брустурянського лісомисливгоспу є залишки вузькоколійки, яка може стати національним надбанням

«Залізнична вузькоколійка
Тересва-Усть-Чорна була побудована в 1903 році, передусім для перевезення
деревини з верхів’їв річки Тересви до залізничної станції Тересва. Головна
гілка з’єднувала селища Тересва й Усть-Чорна, пролягала вздовж річки Тересви —
від гирла до її верхів’їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалася на дві
гілки. Одна вела вгору долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури)
і Турбат й аж під перевали Околе та Леґіонерів, що на межі Івано-Франківської
області. Інша пролягала догори долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра
та Німецька Мокра.

Залізницею здійснювалися не лише
перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські. Пасажирські потяги
складалися із локомотива і кількох вагончиків. Заповнювання потягів було досить
високим. У кожному селі, через яке проходила залізниця, були споруджені
невеликі станції, на яких працювали каси та були обладнані зали для пасажирів.
Коли каси на станціях ліквідували, оплату пасажири здійснювали у вагонах
касирам, котрі під час рейсу по кілька разів обходили потяг.

У занепад вузькоколійка прийшла 1999-го після сильної повені на річці Тересві».

Тоді були знесені багато мостів,
і відновлювати їх ніхто не став, – продовжує Ярема Олексійович. У серпні 2003
року у районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих
мостів і кілька відгалужень біля верхів’їв річок. Прямо по рейках, утоптаними в
землю, їздили лісовози.

Остаточне розбирання провели 2003-го. Лісівники Тячівського лісомисливгоспу
неодноразово піднімали питання відновлення вузькоколійки, однак поки що ніякої
реакції.

У лютому 2004 року жодних слідів
рухомого складу в Тересві вже не було. Збереглися лише семиметрова ділянка
колії в місці перетину з автомобільною трасою, частково під асфальтом, і
залишки шпал, що лежали уздовж вулиці. Депо з оригінальною водонапірною вежею
збереглося у кращому вигляді (ще використовується під склад). Невеликі відтинки
залізниці зі шпалами та рейками збереглися також у деяких селах, наприклад, у
Нересниці й Усть-Чорній. Наразі вже важко вести мову про відновлення залізниці
через відсутність коштів, але її реанімація могла б дати поштовх розвитку
туризму у цьому реґіоні Тячівщини».

 


Прес-служба Закарпатського
ОУЛМГ





clipnews