5 листопада: це цікаво знати

“Якщо на Якова, 5 листопада, піде
град або снігова крупа, то на Мотрону 22 листопада, вже має прийти
справжня зима” – говориться у народному прогностику про день вшанування
Апостола Якова.

У давнину селяни цього дня брали
хліб, спечений на Казанську, йшли у поле і розкришували його там для
зимових птахів, зокрема, снігурів, що повинні були прилетіти і заспокоїти
своїми голосами.

За церковним календарем 5 листопада вшановують апостола Іакова,
преподобного Іакова Боровицького, святого Ігнатія, преподобного Єлисея.

Іменинники 5 листопада:

Гнат, Яків, Єлисей.

5 листопада народилися:

1823 — Яків Щоголів
(Щоголев), український поет. Автор збірок «Ворскло. Лірена поезія»,
«Слобожанщина», поезій для дітей. Багато його віршів стали піснями («Пряха»,
«Осінь» та ін.)

1911 — Дмитро Мирон-Орлик,
громадський і військовий діяч ОУН, публіцист.

1929 — Ігор Дзеверін,
український літературознавець, критик, упорядник творів І. Франка.

Події 5 листопада:

1935 – у Києві відкрився
регулярний тролейбусний рух.

1953 – урочисте відкриття мосту
Патона у Києві


Єген Патон
 (4 березня 1870, Ніцца, Франція –
1953) — вчений, фахівець в галузі мостобудування та електрозварювання. Під
керівництвом Є.Патона в Києві збудований міст через Дніпро, названий згодом
його ім’ям.

1963 — відкриті станції
київського метрополітену «Політехнічний інститут» і «Завод „Більшовик“»
(тепер «Шулявська»).

1965 — відкриті станції
київського метрополітену«Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця», а також
електродепо «Дарниця».

1968 — Василь Макух вчинив на
Хрещатику самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України
та окупації Чехословаччини.

1971 — відкриті станції
київського метрополітену «Святошино», «Нивки» і «Жовтнева»
(зараз «Берестейська»).

Чи знаєте ви, що:

Про українську ікону

За каноном, на іконі «Недремне
око» Христос зображувався трирічною дитиною, яка спить на хресті з розплющеними
очима, ніби прозріваючи своє майбутнє.

Однак, в українському народному
іконописі 18 сторіччя сюжет збагатився новими деталями: тлом часто слугував
краєвид з хатками, поруч з Христом зображували букет квітів, півня, тощо. Сам
Христос лежав з заплющеними очима, що суперечило канонічному змістові. Таким
чином ікона наближалася до народної картини і за характером живопису мала
ознаки народного примітиву. Тому ікону можна було побачити не лише у церквах,
але й у селянських хатах.


«Рідна країна»




clipnews