Важливо для платників, які отримали в право власності землю але не оформили її

Насамперед зазначимо, що земельні відносини в Україні регулюються
Земельним кодексом України, а справляння плати за землю – Податковим кодексом
України.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно,
що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні
ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного
земельного кадастру.

Перелік осіб, які мають право на пільгу визначено Податковим
кодексом України. Зокрема, від сплати податку звільняються інваліди першої та
другої групи^ фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18
років^ пенсіонери (за віком)^ ветерани війни та особи, на яких поширюється дія
Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»^ фізичні
особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи.

Слід відмітити, що звільнення від сплати податку за земельні
ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у
межах граничних норм.

Якщо платники податку, які користуються пільгами, надають в
оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за
такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами)
сплачується на загальних підставах.

Фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право
власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до
рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або
відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають
право на пільги щодо сплати земельного податку і використовує земельну ділянку
за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в статті 281
ПКУ, така фізична особа має право скористатись пільгою щодо сплати земельного
податку, якщо дотримуються всі вимоги кодексу.

Довідково: до повноважень органів місцевого самоврядування
належить встановлення ставок та пільг зі сплати місцевих податків та зборів у
межах ставок, визначених цим Податковим кодексом. Обов’язково установлюють
єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за
землю) та вирішують питання щодо встановлення податку на майно (в частині
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та збору за місця
для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Не дозволяється органам місцевого самоврядування встановлювати
індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних
осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати
таких податків та зборів.

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених
Кодексом, забороняється.


 Відділ організації роботи



ГУ ДФС у Закарпатській області


clipnews