Рахімов та Богуславський розповіли про деталі конфлікту з Волошином навколо «Корони»

Із журналістами зустрілася також адвокат Наталія Майстренко, яка пояснила юридичний бік справи, а також
розповіла, чи є підстави зносити історичну будівлю. За словами Наталії
Майстренко, вчорашні події довкола «Корони» почали розвиватися задовго до
конфлікту 18 травня. «Це все пов’язано з непрозорими процедурами, які мають
місце при приватизації і розподілу майна територіальних громад. Ця практика має
довгу історію і продовжується надалі. Це стало причиною нашого включення і в
захист «Корони», яка є пам’яткою культурної спадщини, має охоронний статус.
Органи, на яких законом покладено охороняти такі об’єкти, абсолютно бездіяли.
Ми подали ряд скарг. Як тільки ми помітили, що оживилися роботи на цьому
об’єкті, вирішили встановити, що відбувається. Нам вдалося встановити, що
починаючи о 4 ранку ведуться роботи цілий тиждень. Розбираються стіни будівлі,
ведуться активні роботи по розчищенню території, – розповіла Наталія
Майстренко. – напевно, не така була цікава ця історична пам’ятка для
інвесторів, як отримання земельної ділянки. Ми звернулися не тільки у
прокуратору, але до органів архбудконтролю. Подано скарги в управління культури
закарпатської ОДА. Проте ніхто не зреагував. Нікого зібрати не вдалося і хлопці
взяли ініціативу і відвідали об’єкт самостійно. Я також спілкувалася з автором
проекту «Корони», який сказав, що розробляв документацію тільки на реставрація,
жодного реконструкції не передбачалося. Ми бачимо що жодної реакції від
місцевої влади не було. Це послугувало причиною того, що депутат місцевої ради
(Р.Богуславський) взяв на себе ініціативу здійснити перевірку».

 

Депутат Роман Богуславський
заявив: «Я відніс це до своєї компетенції, оскільки у мене є мандат
депутата. І маю право вимагати усунення порушень закону. Я побачив брудні
вантажівки (які повинні бути помиті і лише потім заїжджати в місто), а також
бачив, що «Корону» замість реставрації фактично розбирають, руйнують. Як
депутат, виконуючи свої безпосередні повноваження, я можу вимагати усунення
порушень. Ми з помічником зайшли і звернулися до людини, яка віддавала
доручення усім іншим, очевидно – виконроба. Ми спитали, на яких підставах
відбувається руйнування стін. Та не отримали жодної відповіді. Помічник Івана
Волошина сказав нам, що зараз підійде сам Волошин. Але офіційно Іван позиціонує
себе як людина, що не має жодного стосунку до цього обєкту, то ми сказали, що не будемо з ним
говорити. Іван натомість назвався представником забудовника. Він підійшов до
нас, але жодної розмови не було, він вдарив мене у голову, я вдарив у
відповідь, почалася бійка. Без жодного попередження Іван витяг пістолет і
стріляв у мого помічника, зразу в область тулуба, без жодних попереджувальних
вистрілів. Женю відтіснили у дуфорт, стріляючи. Він зміг вийти. Після цього
Іван двічі вистрілив у мій бік, під ноги. Коли я виходив, то вже тільки лінивий
з будівельників не наносив мені тілесні ушкодження, це вже такий азарт
закарпатський.

Потім я бачив, як Іван і його людина збирали гільзи.
Правоохоронці знайшли лише дві, тоді лише в Євгена 3 рани від пострілів. Іван у
той час давав інструктаж робочим, як свідчити».

Євген Рахімов,
помічник депутата Ужгородської міськради розповів: «У ЗМІ вже декілька днів
мусувалася тема, що «Корону» зноситимуть. Ми були в ОДА, занесли депутатські
звернення і пішли до міста. Там побачили вантажівки. Роман подзвонив до
правоохоронних органів і ми вирішили зайти всередину, оскільки ворота були
відкриті. Нічого протизаконного ми не вчиняли. Волошин з Романом обмінялися
ударами, 5 осіб накинулися на Романа також, а Іван вирішив нейтралізувати мене.
Я підняв руки вгору, показуючи, що у мене нічого немає, але він почав стріляти
у мене. Відчув різкий біль у нозі, почалася досить сильна кровотеча. Медики з
рани вибрали кулю, виготовлену з чорної гуми з обтяжуючими елементами, які
заборонені при використанні. Потім підбіг його товариш Броді, також із зброєю.

Конфлікт з Іваном Волошином триває вже досить тривалий час.
Висловлюючи свою громадську позицію, ми не дали цьому громадянину багато чого
вкрасти і це напевно його дуже розізлило. Зараз розповсюджуються якісь казки,
що ми забігли з сокирами і ножами, почали погрожувати. Але це неправда.
По-перше, який стосунок має Іван Волошин до «Корони»? По-друге, виконроб був
наперед готовий до зустрічі з громадськими активістами. За день до цієї події
він погрожував Наталії Майстренко, мовляв, може на голову цегла впасти, якщо
зайде ще раз».

Євген Рахімов наголосив: «У нас відбувається зародження
«князівства», коли людина розкрадає місто і ще й дозволила собі стрілянину
фактично в центрі міста. З часом безкарність і жадібність цього персонажу може
призвести до того, що він буде відстрілювати людей. Тому дуже прошу
правоохоронні структури вжити всіх заходів. Особливо вражає, що Іван дзвонив
правоохоронцям та безпосередньо давав вказівки, як затримувати учасників події.
Мене, наприклад, хотіли допитувати як свідка, а не потерпілого. І це з 3 пораненнями!»

Роман Богуславський заявив: «Якщо правоохоронні органи не
спрацюють у рамках закону, не покарають винного, то справа дійде до самосуду».

«Спілкуючись з оточенням Івана Волошина, я впевнена, що можливі
будь-які провокації або навіть інсинуації подій з боку Івана Волошина. Відкриті
вже два кримінальні провадження з приводу руйнування «Корони». Але вони просто
лежать мертвим вантажем і не розслідуються. Більше того, зникли речові докази.
Тому про що можемо говорити? Надія не стільки на правоохоронні органи, як на
громадянське суспільство», – додала Н. Майстренко. 

«У нинішньому депутатському корпусі, можливо, 5 осіб, з якими
можна говорити і яким можна щось донести. Інше, вибачте, це непотріб, який ми
привели в органи міської влади. А Іван Волошин є учасником чималої кількості
злочинних схем. Натомість прокуратура завжди виступає його адвокатом у судах.
Волошин залишається поза сферою впливу правоохоронних органів», – каже Н.
Майстренко.

Михайло Сирохман, мистецтвознавець розповів: «В Ужгороді давно
робиться одне і те ж. початку незалежності Ужгород і Львів за привабливістю, за
цікавістю мали однакові умови зі Львовом. Від тієї відмітки Львів пішов далеко
вперед, Ужгород – глибоко вниз. Ця ситуація – тільки наступний крок у цій
планомірній схемі руйнування міста. Навіть якщо відбудувати, це вже не буде
автентична річ. У всьому світі намагаються максимально зберегти автентику. Якщо
є цегляна стіна, то її навіть не штукатурять. А у нас нищать історичне обличчя
міста». 

 

clipnews