Чи варто рано одружуватися?

Не покидаючи своїх мрій про чарівне весілля, люди зустрічаються,
закохуються, одружуються, але про подальші стосунки не замислюються. Для одних
такий шлюб – втеча від самотності, для інших — просто прив’язаність, яку
помилково приймають за кохання, для третіх – жага романтики. 

Кожна жінка будучи маленькою дівчинкою мріє про своє весілля, розкішну білу
сукню, букет із білих троянд та гарного принца, який завжди буде поруч. Як то
кажуть: «і в щасті, і в горі, і допоки смерть не розлучить». Не покидаючи своїх
мрій про чарівне весілля, люди зустрічаються, закохуються, одружуються, але про
подальші стосунки не замислюються. Для одних такий шлюб – втеча від самотності,
для інших — просто прив’язаність, яку помилково приймають за кохання, для третіх
– жага романтики. 

Ще в Древньому Римі люди створювали сім’ї у віці дванадцяти-чотирнадцяти років.
Але не заради любові, а лише заради користі їхніх батьків. У Середньовіччі
виникали інші причини таких союзів, наприклад, чума, від якої багато хто не доживав
і до 30-35 років. А оскільки рід потрібно було зберегти, то одружувалися, хто
коли міг і з ким міг (частіше без бажання самих підлітків – аби тільки була
вигода). 

 

Сьогодні серед молодих українців ранні шлюби набули великої
популярності. І хоч батьки одружуватися не примушують, та й чумою нас вже не
залякаєш, факт залишається фактом. У той самий час на Заході ситуація зовсім
протилежна. Якщо майже у всіх європейських країнах перед тим, як зв’язати себе
сімейними узами, будують кар’єру, дбають про матеріальне забезпечення
майбутньої сім’ї, то українська молодь поспішає до РАГСу. Звичайно, не вся, але
багато хто. 

З огляду на статистику можна зробити висновок, що шлюби, взяті до 17 років, не
відрізняються за міцністю від тих, що взяті після 23 – 25 років. І в ранніх, і
в більш зрілих сім’ях трапляються розлучення. Так само як і в обох випадках
бувають хороші сімейні стосунки. Щодо того, які шлюби є ранніми, то вважається,
що якщо людина є юридично зрілою, тобто досягла 18 років, то це вже не є раннім
шлюбом. І коли обоє людей визначилися та хочуть одружитися, це нормально. 

Ранні шлюби, звісно ж, мають свої як плюси, так і мінуси. Проте щасливе
подружнє життя залежить від самих молодят, від ставлення до своєї коханої
половинки, від бажання жити разом та бути щасливими. 

Перевага ранніх шлюбів у тому, що в молодому віці почуття закоханих більш щирі,
є бажання та здоров’я для того, щоб разом подолати всі труднощі. Окрім того,
чим молодше подружжя, тим гармонійніші діти. Адже батьки самі ще як діти, вони
з ними гарно, емоційно спілкуються і за допомогою родичів краще виховують. 

Натомість недоліками ранніх шлюбів перш за все є недостатність життєвого
досвіду. По-друге, категоричність суджень молодих людей і, як наслідок, більш
різкі конфлікти. По-третє, відсутність майнового забезпечення шлюбу. Адже
молода сім’я рідко має достатні прибутки, а „з милим в курені рай” лише перші
години, а потім хочеться відповідних умов та комфорту. Четвертим недоліком
ранніх сімейних стосунків є недостатнє усвідомлення, що шлюб – це обов’язок. А
вже потім приємність.

На мою думку, головною причиною розлучень молодих пар є мінливість почуттів.
Тобто шлюби руйнуються через те, що змінюються емоції. 

Погано, коли у ранньому віці шлюб беруть через вагітність, тобто через
необхідність. Погано це тому, що молодята не усвідомлюють всієї
відповідальності за свою майбутню дитину, а одружуються тільки тому, що так
треба. Саме тому багато таких діток в майбутньому залишаються покинутими та
стають вихованцями дитячих будинків. 

Не важливо, в якому віці ви одружитесь: 17, 20 чи 30 років, головне – щоб поруч
була справді рідна людина, з якою ви готові прожити життя і на яку можете
покластися у будь-якій ситуації. 

Тому одружуватися чи ні у юному віці, зваживши всі за і проти, кожен повинен вирішувати
сам. Робіть висновки і, залежно від них, або мчіть до РАГСу, або біжіть від
нього геть. Найголовніше: кохайте один одного! 

 

Діана Булак, студентка відділення журналістики УжНУ

РІО

clipnews