У Москві в Центральному будинку літераторів почалося прощання з легендою російського і радянського кіно Людмилою Гурченко. Прощання з великою актрисою почалося о 10:00 за московським часом (09:00 за Києвом).
Труну з тілом актриси встановлено на сцені Великого залу Будинку літераторів. Над ним – кольоровий портрет Гурченко. Також на великому екрані демонструються фрагменти виступів Людмили Марківни.
Для останньої появи актриси на публіці її рідні вибрали білу сукню, яку вишивала бісером сама Людмила Марківна.
Сім’я народної артистки СРСР в останній момент відмінила громадянську панахиду по актрисі. Раніше передбачалося, що панахида, на якій виступлять друзі і колеги актриси, почнеться опівдні.
Відразу після прощання народна артистка СРСР буде похована на Новодівичому кладовищі столиці на акторській алеї – поруч з Тетяною Шмигою, В’ячеславом Тихоновим і Олегом Янковським.
На Великій Нікітській вулиці зібралася низка людей, охочих віддати данину пам’яті великій актрисі. Біля входу в будівлю на Великій Нікітській встановили спеціальні металеві огорожі, щоб організовано пропускати шанувальників актриси. Перекриті вулиці, що примикають до Будинку літераторів. Охочих попрощатися з Людмилою Гурченко – тисячі. Люди принесли з собою величезні букети троянд, гвоздик, хризантем. Серед присутніх досить багато молодих людей.
У суботу, 2 квітня, у московському метрополітені кожні 30 хвилин буде звучати пісня “Команда молодості нашої” у виконанні Гурченко. Також буде транслюватися вірш Миколи Гумільова “Ще не раз ви згадаєте мене” і озвучуватися факти з біографії Гурченко.
Нагадаємо, народна артистка РРФСР і СРСР, лауреат премії “Ніка” в номінації “Честь і гідність” Людмила Гурченко померла в результаті серцевого нападу в своїй московській квартирі на 76-му році життя 30 березня 2011 р. Причиною смерті легенди, за попередньою інформацією, стали ускладнення, викликані операцією, яку їй зробили нещодавно після перелому шийки стегна.
У фільмографії актриси близько 100 фільмів, серед яких класика радянського кіно: “Карнавальна ніч”, “Вокзал для двох” Ельдара Рязанова, “Двадцять днів без війни” Олексія Германа, “Сибіріада” Андрія Михалкова-Кончаловського і багато інших.