нормативи встановлювалися місцевими органами влади з урахуванням специфіки
кожного суб’єкта господарювання (зараз
вони встановлені законом). І тільки у випадку, коли кількість працівників
підприємства в цілому складає від 8 до 25 осіб, норматив (уже відповідно до
закону) становитиме 1 робоче місце.0cm^text-align:justify^line-height:150%”> в межах 4% від середньооблікової (за рік)
чисельності штатних працівників, не зайнятих на роботах зі шкідливими умовами
виробництва. Нині зафіксований норматив у 4% рівно.
Найцікавіше в проекті —
запропоновані автором умови,
за яких санкції не можуть стягуватися. По-перше, для стягнення санкцій
необхідно документальне підтвердження відмови суб’єкта господарювання від
працевлаштування інваліда. Тобто, якщо суб’єкт не відмовляється, а вакансії
наявні з причин, що від нього не залежать (не звертаються за працевлаштуванням
інваліди, не направляє їх держслужба зайнятості), то санкції до нього
застосувати не можна.0cm^text-align:justify^line-height:150%”>0cm^text-align:justify^line-height:150%”>mso-themecolor:text1″>На сьогодні Закон прописаний таким чином, що часто
сумлінні роботодавці змушені платити штрафи, причому, досить суттєві, або
шукати альтернативні способи забезпечення “інвалідного нормативу”.
