Юрій Беляков: “Замість того, аби займатися проблемами міста, я відбиваю дурні атаки Волошина та Щадея”

Вчора, 5 квітня, на прес-конференції в Ужгороді члени тимчасової контрольної комісії міськради обласного центру з питань пасажирських перевезень зробили кілька резонансних заяв.


Автором однієї з них був депутат Іван Волошин, який публічно дорікнув заступнику Віктора Погорєлова у лобіюванні корупційних схем.


Відтак, журналісти звернулись до «обвинувачуваного» Юрія Белякова за роз’ясненнями.


– Вчора депутат міськради Іван Волошин публічно звинуватив Вас у корупції, заявивши, що транспортними перевезеннями в Ужгороді займаються Ваші родичі. Прокоментуйте будь-ласка?


– Навіть не знаю, як коментувати цю відверту брехню. Я державний службовець, і якщо у І.Волошина є якісь факти про те, що я порушую Закон «Про державну службу», «Про корупцію», нехай пише заяву в прокуратуру. А якщо фактів немає, то свої честь і гідність я буду змушений відстоювати в суді. Можливо, людина в чомусь зацікавлена, і тому вона так мусолить це все. Може я не даю йому зробити щось протизаконне чи якусь іншу діяльність?


– То Ви володієте маршрутками чи ні?


– Ні в мене, ні у моїх родичів ніякого транспорту на маршрутних перевезеннях немає. В моєї сім’ї одна машина – Hyundai Santa Fe. Якщо жінка забирає машину, маршрутками не користуюся. Більше люблю ходити пішки. Місто Ужгород не таке вже й велике.


– Якщо ні Ви, ні родичі не володієте, то може хтось з них працює у цій сфері?


– По-перше, я сам і моя жінка вихідці не з Закарпаття. Тому родичів тут в мене, крім моїх власних дітей, немає взагалі.


Раніше директором служби пасажирських перевезень був Ротарь Григорій Пантелеймонович. Так, я хрестив його сина, тобто він мій кум. Але вже більше місяця тому він звільнився за власним бажанням. Хотів зробити це ще раніше від того морально-психологічного тиску, що здійснювали на нього.


– Ваше прізвище фігурує і у справі щодо так званих «хлібних тендерах», де також окремі постаті натякають на корупцію. Скажіть, з огляду на цю ситуацію, Ви, часом, у відставку не збираєтесь?


– Звісно ні! А що, я маю зробити комусь таку велику радість? Я не тримаюся за це крісло. Деколи я вже навіть шкодую про те, що пішов сюди працювати. Замість того, аби займатися проблемами міста, я відбиваю такі ось глупі й нікому непотрібні атаки на мене. Але повірте, психіка в мене дуже стійка. Я вже стільки всього пройшов, що всі ці дрібні нападки і «комарні укуси» для мене нічого не варті. Як Ви бачите, я навіть не відповідаю на них.


– Зараз активно ширяться чутки про розкол у команді Погорєлова. Чи вважає Ви себе досі членом цієї команди, бо до неї зараховують і того ж Івана Волошина?


– Можу говорити тільки відносно себе. Я себе до цієї команди відношу. По-перше, він мер, якого обрало місто. По-друге, я, як заступник мера, грубо кажучи, наймана робоча сила, повинен виконувати певні функціональні обов’язки, покладені на мене тим же мером. А те, що там говорить Щадей чи робить Волошин, думаю, це вже питання розмови мера з ними. Я колишній військовий і звик працювати за принципом єдиного начальства. Тому вважаю себе зобов’язаним виконувати все, що каже міський голова. Він сам є відповідальний за ті розпорядження і накази, які він дає.


Аліса Квич, Мукачево.нет

clipnews