З таненням снігів мешканцям відкрилась зовсім не туристична картина. Якщо центральну частину міста ще прибирають, то в кількох метрах від неї, у провулках, робиться щось неймовірне. Ми відвідали вулиці Лермонтова, Кошути, Ватутіна та пл. Егана і побачили, що всього лише за 100-200 метрів від 16-поверхового будинку, вулиці перебувають в страшному занедбаному стані. Сміття, зрізані гілляки, побиті дороги – це все зовсім не додає престижності обласному центру. Що вже говорити про те, чи буде бажання у туристів повернутись колись до такого міста…
Місцеві мешканці лише знизують плечима – кажуть, що сміття тут лежить вже більше двох тижнів. Міська влада, чомусь, не поспішає допомагати – виправдовуються, ніби зламалось обладнання. Але за що ж тоді щомісяця справно повинні платити ужгородці?
Окремо варто відзначити пам’ятник загиблим закарпатцям у Першій світовій війні, що був встановлений ще в 1930-х роках. З приходом радянської влади, його було модифіковано у пам’ятник Карлу Марксу. Сьогодні цей монумент потребує ретельної реставрації – хулігани та вандали обмалювали його фарбою, огорожу знищили, а навколишню територію вже давно ніхто не прибирав. Однак разом із занедбаними вулицями влада міста обходить стороною й історичний пам’ятник.
Колись красиве та зелене європейське місто, де у затишних скверах полюбляли відпочивати люди зараз перетворилось на середньовічну провінцію. Тож постає логічний висновок про те, що Ужгород зовсім не готовий до нового туристичного сезону. Адже не можна запрошувати туристів відвідувати місто, яке майже повністю загрузло у власних відходах. А тим часом купи сміття розростаються, кількість їх збільшується… І чим довше влада ухиляється від виконання своїх прямих обов’язків, для яких її й обирали ужгородці, тим гірша ситуація складається.
Ми будемо продовжувати перевірку вулиць міста, можливо хоча б таким чином влада зверне увагу на проблеми обласного центру і нарешті візьметься за роботу, яку повинна виконувати.
