У всіх випадках використовується один і той самий
механізм – виявлення недостачі. Як відомо недостача – це фактична
нестача грошових, товарних та інших цінностей порівняно з даними
бухгалтерського обліку. З метою її
недопущення проводиться жорсткий контроль залишків, встановлюється каса та
сканер, відеоспостереження. Проте, спільною ознакою в ошуканих продавців є те,
що роботодавець не оформлював їх офіційно. Як наслідок продавець – законодавчо
не захищений, а власник обманюючи нібито наявністю недостачі, міг надовго утримувати
жертву і заставляти її танцювати під свою дудочку. Звичайно ж з продавцями жодного договору
про матеріальну відповідальність, де прописано, що якщо він (продавець) буде
помічений в обмані/крадіжці, то заплатить крупний штраф укладено не було.
Так як в мережі супермаркетів продавці працювали
позмінно, то в кінці кожної зміни проводився контроль залишків і якщо виявляли
недостачу, вся зміна мала нести матеріальну відповідальність. Проте, завідуючий
магазину чомусь звільнявся від «ярма недостачі», а продавця просто ставили
перед фактом, що за зниклий товар доведеться заплатити з власної кишені. Цьому
сприяло те, що керівництво поставило завдання не проводити більшу частину
товару через касу за допомогою сканера, а виводити необхідний мінімум. Тим
самим продавець підписував собі «вирок», адже так складніше проконтролювати
залишок товару на кінець зміни. А «недостача» з’являлась дуже просто: на роботу влаштовувалась людина,
яка пропрацювавши продавцем всього одну зміну, взявшись нізвідки і зникала в нікуди. Після плідної роботи «продавця-гастролера» знову
ж таки виникала недостача, яку чомусь доводилось погашати продавцям наступної
зміни з власної заробітньої плати. Не обов’язково, що цей липкорукий продавець
працює під прикриттям власників магазинів, але не займаючись перевіркою та
підбором персоналу, вони всю відповідальність переклали на плечі продавців. В
такий спосіб керівництво мережі супермаркетів створило таку собі рабовласницьку
схему ХХІ століття, в якій продавці працювали практично безкоштовно. Цікавим є
і проведення «тренінгу дружби» на якому один з керівників вже наперед знаючи
питання, яке хвилювало присутніх, про так звану недостачу, відповідав, що
продавці мають допомагати один одному в цьому питанні.
Постраждалі від цієї афери закликають ужгородців,
які замислились про підробіток в сфері торгівлі бути обережними, не давати
ошукати себе і самим не обманювати інших.