Не змогли відповісти на питання 18% українців і 16% росіян. У випадку, як України, так і Росії, у відповідях простежується чітка вікова тенденція: чим молодші респонденти, тим менше вони жалкують про розпад СРСР. Так, в Україні шкодують за Радянським Союзом 19% молоді і 69% пенсіонерів, в Росії – 17 і 83% відповідно.

У той же час в Україні простежуються також інші демографічні особливості та закономірності. Отже, в регіональному аспекті жалкують про розпад СРСР більше всього на Донбасі (65%), Півдні (58%) і Сході (55%), а найменше – на Заході України (18%).

Ностальгію за СРСР відчувають більше жінки (49%), ніж чоловіки (42%)^ також більше жителі міст (48%), ніж сіл (40%)^ більше віруючі УПЦ МП (59%) і атеїсти (47%), аніж віруючі УПЦ КП (41%) і греко-католики (17%). А також більше жалкують респонденти, для яких рідною є російська мова (57%), ніж респонденти, для яких рідною є українська (37%) або обидві мови (49%)^ більше росіяни за національністю (69%), ніж українці (43%).

Крім того, що вище рівень освіти респондентів, то менше вони жалкують про розпад Радянського Союзу. 53% опитаних жителів Росії і 41% жителів України вважають, що розпаду Радянського Союзу можна було уникнути. У тому, що розпад держави був неминучий, упевнені 32% росіян і 34% українців.

Цікаво, що кількість респондентів, які не змогли відповісти на запитання в Україні (25%), майже вдвічі більше, ніж у Росії (15%). Такий результат може свідчити про менший рівень обговорення питання і різні підходи до історії в країнах. Крім цього, близько половини українців у віці 18-29 років не змогли відповісти на запитання “Розпад Радянського Союзу був неминучий, чи його можна було уникнути?”.

Примітно, що близько 70% респондентів, які шкодують про розпад СРСР, вважають, що його можна було уникнути. А більшість респондентів, які не жалкують за Радянським Союзом (62% з них), вважають, що його розпад був неминучим. На запитання “Яку форму відносин між республіками колишнього Союзу ви б особисто підтримали?” найбільше росіян відповіли, що це має бути об’єднання кількох республік у більш тісні союзи. Тоді як серед опитаних українців найбільш популярна модель: незалежне існування усіх республік.

Отже, об’єднання кількох республік в більш тісні союзи підтримали 26% росіян і лише 18% українців.

У цьому офіційному повідомленні соціологічної групи “Рейтинг” бракує інформації про те, хто замовив таке дослідження майже через 20 років після розпаду СРСР. Якщо соціологи проводять його з власної ініціативи, безкоштовно, то дуже доречно було б їм провести аналогічне дослідження на заході України з приводу ставлення мешканців Галичини, Закарпаття і Буковини до розпаду Австро-Угорської імперії. Все-таки нині українським громадянам – і на свята, і в будні – більше хочеться їхати до Відня, а не до Москви. Щоправда, Відень такі дослідження оплачувати не буде – на відміну від Москви.

Щоденний Львів