Ціни на харчі у грудні сягнули рекордних позначок і здатні породити планетарну битву за їжу. Про це повідомила Продовольча організація ООН. Утім, Україна – у харчовій війні може опинитися на боці переможців і за 10 років значно збільшити свої продовольчі можливості.
Якби зараз дивним чином ураз зупинилося все сільське господарство, запасів їжі на планеті вистачило б лише на 60 днів – розрахували в ООН. До того ж світові харчі розподілені нерівномірно – 15% населення планети і нині голодує, а продовольча криза тільки наростає.
У найближчому десятилітті ціни на зерно зростуть до 40%, на рослинні олії – на понад 40%, а на молочні продукти – до 45-ти.
Фахівці ООН уважають Україну – серед трійки світових лідерів із динаміки виробництва їжі. Попереду Бразилія, на третьому місці – Росія. За десять років Україна може на третину збільшити свої можливості – планетарної годувальниці.
Поки що внутрішня українська статистика виглядає менш оптимістичнішою. Наразі українці не те що не здатні світ годувати, а й самі недоїдають.
Без державних гарантій, навіть найродючіші землі інвесторів не зваблять. За всі роки незалежності в сільське господарство вклали тільки стільки грошей, скільки галузі потрібно на рік.
За словами міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, найбільше гальмо для розвитку галузі – непередбачуваність. Найбільше досягнення – фіксований сільгоспподаток.
Наразі в Україні в селі живе щотретій. Для прикладу – у лідера з експорту сільгосппродукції США землю обробляють лише 3% населення.
Добрив недодають і десятої частини, техніка здебільшого – закордонна вживана. Ситуація із землею непевна, законодавча база ще не певніша, а світова битва за продовольство вже триває.
Щоб змінити ситуацію, міністр обіцяє гуртові ринки – нині ринок під контролем кількох бізнесово-чиновницьких груп. Також серед обіцянок і збільшення державних закупівель заздалегідь – тоді й аграрії отримають гроші за майбутній урожай іще до посівної.
Спеціальні пільги мають бути і для вітчизняної техніки. А ще потрібно розібратись із власністю на землю – без неї інвестори не прийдуть. Хоче міністр дешеві кредити – без яких не посієш і не пожнеш.
Він обіцяє фінансувати аграрну науку – бо одна голландська породиста корова дає стільки молока, як сьогоднішня українська ферма.
А поки Україна, маючи третину світових чорноземів, замість планетарної годувальниці, сама їсть африканську картоплю й часник, польське сало і китайську гречку.
TSN.UA
