Через те, що тут міг з’явитися перший на Закарпатті кандидат у Президенти України С.Р., не прийшли представники ні від обласної влади, ні від міської. Ніби він — чорт. Накачаний просто хлопець. Казали, що після поразки на президентських та міських виборах він зовсім змарнів. Але це не відповідало дійсності при візуальному його вивченні. Сердитий тільки трохи Рата. В кулуарах говорили, що одному зі своїх колишніх заступників, який видавав йому бажане за дійсне (достойна риса істинного русина від влади. — Авт.), Сергій Миколайович після 31 жовтня сказав, що він «жирна сарделька»…
На другому поверсі прес-центру були накриті фуршетні столи: горілка, шампанське, бутерброди, оселедці, консервована риба. Поставили колонки, щоб потім потанцювати. Ратушняк уголос образився на Америку, що вона нанесла нам багато погані (куди ще більше? — Авт.), і ми в ній захлинаємося. Всі зітхнули. З горя професор Федака першим попробував бутерброд із червоною ікрою. Потяг до червоного натякнув на його комуністичні симпатії, але всі пробачили це. Бо пізніше теж почали завзято їсти і пити. А Сергій Ратушняк взяв на руки молоду жінку і сфотографувався. Я згадав, що так само колись сфотографувався Володимир Путін, президент Росії, але замість дівчини він тримав вловлену рибу. Президент був менший розміром за Ратушняка, а риба — менша за дівчину. Я подумав: «Яку ж то велику країну треба Ратушняку, щоб він там був президентом, якщо Путін менший за нього?».
Коли наїлися, писаки та «знімаки» почали танцювати. Антидержавних гасел ніхто не виголошував, про родичів за кордоном не говорили — тримали в таємниці.
Я пішов з «Нового Закарпаття» на зустріч до художника Олександра Громового. Він розповів, що в барі при лазні на окраїні, що називався «Унгварський», проводили аукціон із продажу картин. Керувала ним від міської влади Алла Хаятова. Виручені кошти відправлялися на допомогу дитячим будинкам. Віддали митцям, на жаль, тільки 30 процентів від кожної вирученої картини. Тоді, як Анжела Ман, хоч і красуня, але в таких випадках віддає 50 відсотків. Падав сніг. Громовий з горя випив віскі, потім ми поїли смаженої картоплі з хеком (це — риба, якщо хто забув. — Авт.). Нам було добре, що рік пройшов, а 2011-й стане ще легшим керівництву нами з боку місцевої та центральної влади.

Василь ЗУБАЧ, м.Ужгород