На Закарпатті 501 підприємство не виконує норматив щодо квоти робочих місць для інвалідів

Сергій Олексіюк, директор Ужгородського міського центру зайнятості, розповів,
що для вирішення проблем, про які йшлося на засіданні, слід
налагоджувати постійну співпрацю роботодавців та представників структур,
що опікуються людьми з обмеженими можливостями, а також самими
інвалідами. «Ми не тільки працевлаштовуємо, але й маємо змогу
організувати перепідготовку інвалідів, їх професійне навчання», –
наголосив С. Олексіюк. За словами директора, на сьогодні на обліку у
міському центрі зайнятості 63 особи з обмеженими фізичними можливостями,
13 з них — працевлаштовано, частина(7)-перед тим пройшла відповідне
навчання. Загалом за рік надходило 157 вакансій від 19 підприємств, які
могли б влаштувати інвалідів. Проте сучасний ринок вимагає працівників
робітничих професій, а більшість шукачів роботи — з вищою освітою, у
тому числі й інваліди. Певні вимоги до працевлаштування інвалідів
ставлять і медики, для отримання роботи необхідні висновки відповідних
медичних установ.

Ганна Бондар, керівник Відділення фонду соціального захисту інвалідів,
повідомила, що торік в області працювали 5 892 осіб з обмеженими
можливостями, незайнятими залишаються 852 робочі місця. 501 підприємство
області не виконує норматив щодо квоти робочих місць для інвалідів,
серед них найбільше – бюджетних установ. «На жаль, не маємо жодного
важеля, який би вплинув на бюджетні установи, не можемо їх оштрафувати.
Щодо інших, хто не виконує норматив, ми подали відповідні позови до суду
на загальну суму 2,5 млн.грн.», – розповіла Г. Бондар. Вона також
нагадала про те, що багато роботодавців, на жаль, просто не хочуть мати
справу з інвалідами.

Є і проблема ставлення до праці самих інвалідів. Зокрема випадки, коли
роботодавець приймає інваліда на 0,25 ставки, але той «працює» лише по
документах, отримує зарплату, а на роботу не ходить. Проте це не сприяє
самореалізації людини та її соціальній інтеграції. Існує і проблема,
коли на існуючі вакансії для інвалідів нема кого спрямувати. «Головна
справа не у штрафах, а у людяності, у необхідності допомагати», – вважає
Сергій Олексіюк.

Олена Гарагаль, начальник відділу управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, розповіла
про проблеми ринку праці. Так, в Ужгороді близько 20 активних
підприємств боргують зарплату працівникам від 1 до 6 місяців, ще близько
30 підприємств переводять людей на неповний робочий день, таким чином
зменшуючи їхню зарплату. Сергій Олексіюк нагадав і про тіньову
зайнятість.

Петро Фолтин, начальник відділу Закарпатського обласного центру зайнятості, зауважив,
що наразі в області існує кілька сотень вакансій для інвалідів, які,
проте, не заповнені. Він звернувся до роботодавців із проханням спільно
працювати над облаштуванням кожного робочого місця для інвалідів.
Начальник відділу організації професійного навчання Закарпатського
обласного центру зайнятості Євгенія Правда запропонувала представникам
залізниці, як одного з найбільших роботодавців, запровадити таку форму
профпідготовки, як навчання на робочому місці. Таким чином, інваліди
могли б без виїзду за межі області освоїти, наприклад, професію касира.

Як зазначалось на засідання, ринок праці Ужгорода сьогодні, як і останні
роки, найбільше потребує робітничих професій. До прикладу, із майже 600
нових вакансій, які з’являються, і близько 500 стосуються саме
робітничих професій (потрібні зварювальники, швачки, складальники верху
взуття тощо).

admin