Кому вибори… "до фєні"

Вражає в нашому житті багато що. Вибори позавчорашні також вразили. Як і результати. Але про це – десь потім. Сьогодні мене відверто здивувала прес-конференція, яку скликав ще чинний голова Закарпатської обласної ради Михайло Кічковський. Журналісти йшли на засідання зі сподіванням почути бодай якісь попередні підсумки по виборах, оцінку виборів, демократичність/недемократичність їх проведення тощо. Навіть чекали, що Кічковський розкаже про свою роботу за роки перебування на посаді. підведе якісь підсумки… Та де там! На другий день після виборів у голови облради не знайшлося актуальнішої теми, окрім як… розказати про свою участь у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відбулася тиждень тому!

Та ще й Бог з ним, думаю собі, хай розказує про Конгрес ми опісля розпитаємо голову облради (як би то не було, але все ж таки постать в політичному житті краю) про вибори. Почуємо, що думає з різних політичних приводів… Запитаємо, як прокоментує звинувачення у спробах підкупу виборців, які звучали в ЗМІ… Власне, поговоримо про те, що сьогодні справді цікавить громадськість. Бо, якщо чесно, і мені, і кожному пересічному закарпатцю якось байдуже, що відбувся Конгрес і що на ньому ухвалили (це навіть у прес-релізі не роз’яснили, бо в резолюції, розданій журналістам, було дуже “зрозуміло” написано: “…підписати і ратифікувати положення 3 Конвенції такої-то….” і так далі й тому подібне. Ніби ми всі дружно на пам’ять вивчаємо ті конвенції ще в 5 класі початкової школи!)

Одне слово, говорив про це Михайло Михайлович годину! Ще годину він планував, мабуть, віддати науковцю, який сидів поруч. І начхати всім політикам та чиновникам, що на другий день після виборів є засідання, прес-конференції та теми, цікавіші за конгрес… Але більшість журналістів годину промучилися, вислухали непотрібні й незрозумілі петиції, з яких нічого путнього не вловили, не задали своїх запитань – і побігли на чергову пресуху…

Михайло Михайлович лишився з і своїми доповідями, про які, швидше за все, практично ніхто й не напише.

А що йому вже перейматися? Вибори пройшли, він у списки щасливчиків потрапив (якщо не помиляюся), можна й відпочивати та далі займатися науковою. Просвітницькою та ще бозна-якою роботою. І хай би займався, але навіщо було скликати ту прес-конференцію? Аби годину розказувати, що “… я доповів то-то, … а ще попросив 13 хвилини і розказав про таке… і завдяки мені вдалося ухвалити таке…” Навіщо було стільки часу в людей відбирати? Власне я йшла, аби отримати додатковий коментар та “голос” для своїх матеріалів на УНІАН та Радіо Свобода. Не отримала нічого. Я особисто краще би ту годину з дітьми вдома погралася…

Щось мене дуже це розізлило – при всій моїй повазі до Кічковського.

Просто – доки наші політики та чиновники працюватимуть на себе, а не на громаду?

Риторичне запитання…

Наталка Логойда
admin