Угорський Чорнобиль

Наслідки аварії – а її вже назвали Європейським
чорнобилем – може відчути значна частина континенту – отрута вже
потрапила у Дунай. Про угорську трагедію і про те, чи загрожує небезпека
українцям – Анастасія Просяник.

Захід Угорщини тоне у відходах.
Багряні ріки залили будинки, вулиці, дороги й поля. Отруйна хвиля
вирвалася з величезної ємності одного з найбільших алюмінієвих заводів у
місті Айка й за лічені години атакувала 4-ри населених пункти країни.
Це відео зняли мобільним у пік розгулу хімікатів. Стрімкі потоки зносять
усе на своєму шляху.

Отруйний шлам заскочив жителів зненацька.
Вибух на греблі пролунав у вівторок на світанку, коли люди ще спали.
Найбільше постраждали ті, хто жив поруч із заводом.

– Раптом
усі почали кричати: ” Гребля! Греблю прорвало!” Я хотів подивитися, що ж
там сталося, але вода швидко прибувала, й довелося бігти стрімголов. За
кілька хвилини там, де я стояв, уже все залило отрутою.


Я не могла вибратися із отруйної пастки 45 хвилин. Шлам був усюди в
моєму будинку. Задавалося, що мене б’є струм. Але я встигла схопитися за
ручку на вікні – вона мене й урятувала. У хаті стояв неймовірний
сморід. Я мало не захлинулася в цій каші.

Усіх постраждалих
рятувальники відвезли до лікарів із численними травмами. Медики
попередили: хімічні опіки – надто підступні, навіть незначні поранення
можуть викликати важкі ускладнення. Оця жінка народилася в сорочці –
кажуть лікарі. Кароліна Торо пропливла в отруйному багні кілька метрів,
поки її помітили рятувальники.

– Таке враження, що я вся
палаю. У мене обпечені груди й ноги. Я лежатиму в лікарні ще місяць.
Крім опіків медики лікують мій діабет. Мені дуже хочеться додому.

Утім,
влада країни навряд чи дозволить постраждалим повернутися. Оселі
абсолютно не придатні для життя. Речі, меблі та реманент уже на
смітнику. Непоправної шкоди завдано екології регіону – в дрібних річках
загинули тисячі риб та птахів, а земля тут не буде родити щонайменше 10
років. На сполох б’є Всесвітній фонд охорони дикої природи, адже в
червоному шламі море отрути – свинець, кадмій, арсен і хром. Є ризик
забруднення ґрунтових вод. З небезпечного регіону відселили понад
півтисячі людей. Багато хто залишав багряне житло зі сльозами на очах.

Попри
всі спроби рятувальників та військовиків спинити потоки шламу – вони
таки потрапили в Дунай. За інформацією екологів, склад води змінився,
але поки що не критично. Нормально почуваються в Дунаї риби та
водорості. Забори води в угорській частині беруть щотри години. Щоб
нейтралізувати руду масу, в Дунай ллють оцет і гіпс. Стежать за якістю
води й ті країні, територією яких протікає одна з головних водних
артерій Європи. У стані підвищеної готовності рятувальники Словенії,
Хорватії, Сербії, Румунії, Болгарії та Молдови. Постійний контроль –
здійснюють спеціальні загони МНС в Україні – вони працюють в Одеській та
Закарпатській областях.

Щоб повністю впоратися із наслідками
“угорського Чорнобиля”, як називає лихо тутешня преса, – країні
знадобиться щонайменше рік і десятки мільйонів доларів. Рятувальників і
техніку вже пообіцяв надіслати Євросоюз.

Віктор Обран, прем’єр-міністр Угорщини:


Те, що тут сталося, – жахливо. Страшна екологічна трагедія спіткала
Угорщину вперше. Зараз ми налагоджуємо контакти із угорцями за кордоном.
Нам погодився допомогти колишній губернатор штату Нью-Йорк. Спільно ми
створимо спеціальний фонд. З нього будемо виплачувати компенсації та
фінансувати відбудову пошкоджених осель.

Після екологічного
лиха – Бухарест підняв на ноги слідчих. Алюмінієвий завод зупинили.
Кримінальну справу порушено за статтею “недбальство”. До власників
підприємства готують позови постраждалі. Водночас, на самому заводі всі
звинувачення відкидають. Кажуть, додаткові заходи безпеки навряд чи
врятували б від катастрофи. Велетенський резервуар зі шламом
інспектували два тижні тому і жодних відхилень не виявили. Науковці зі
США та Великої Британії тим часом заявили: відходи заводу могли бути не
токсичними, якби було дотримано технології виробництва. В Євросоюзі
лише 4-ри монополісти із витоплення алюмінію і сотні дрібніших заводів.
Подібна трагедія сталася у Європі вперше. Однак, останнім часом малі
глиноземні підприємства масово закривають. Причина не в тому, що вони
небезпечні для екології. Просто
купувати метал в алюмінієвих гігантів
Росії та Китаю ЄС економічно вигідніше.

Анастасія Просяник, Перший національний

admin