Олег Подебрій: "Мій капітал – це моя дружина та діти, моя пропозиція – це правда та відвертість. З цим іду до Людей. Я — один із вас"

Мої діти — моя радість і втіха. Старший — Ігор ходить до школи, маленька Софійка — в садочок поруч з нашим будинком ( ДНЗ №42). Зі своєю сім’єю живу в нашому мікрорайоні. Тими ж маршрутками, що і ви добираюся щодня на роботу та з роботи, дихаю тим самим повітрям та ходжу тими самими вулицями і тротуарами, що й більшість моїх виборців. Пам’ятаю, коли відкривали фонтанчик поруч у дворі будинку. Як багато радості було у моєї малечі, а потім мій бешкетник порізав ногу, хлюпаючись у ньому. Напевно, не він один… А дитячий майданчик у дворі будинку № 149 по Капушанській вулиці — єдиний людський на весь мікрорайон, тай той уже частково знищений. Мені відомо, де знаходяться кожна гойдалка, кожна дитяча гірка (якщо, звісно, така є), і мені болить, що в більшості — все занедбане та понівечене.

Зараз, перед виборами, можливо й згадають про нас жителів, але чомусь, приміром, у зеленій зоні напроти мого будинку, в самому серці нашого району ніхто не спішить поставити або відновити дитячий майданчик. Клопітке це діло, ліпше байками нас з вами годувати та шоу-програми організовувати. Мабуть, купувати голоси вигідніше, ніж робити добрі справи.

Не хочу кривити душею, скажу чесно та відверто. Коли чую, що хтось обіцяє «золоті гори» переконаний, що цинічно обманює. Коли бачу нахабний популізм та задурювання людей також не мовчу. Наприклад, зараз популярна тема ОСББ, тобто створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Спитаєте мене: я проти – ні, я за! Проте, коли хтось носиться зі списками та підписами, та волає на всі груди: “ЖЕК грабує, давайте жити самі!” Це, на мою думку, повна дурня. Адже такі об’єднання мають зміст коли будинок новий і всі комунікації будуть ще багато років служити його жителям, і дах не протече найближчим часом. А більшість тих помешкань, де ми разом з вами живемо, вже зараз потребують капітального ремонту. Підвали затоплені, дах тече, під’їзди не ремонтовані, каналізація та водогони на ладан дихають. Якщо за кошти бюджету (або з інших джерел фінансування) будинки буде капітально відремонтовано – тоді буде, і є зміст вести мову про ОСББ, а так як зараз “з локшиною”, яку нам вішають на вуха — ні. Мешканці кооперативних будинків радянського зразка добре розуміють про що я веду. ОСББ — виключно через капітальний ремонт, інакше це — обдурювання людей.

Чому я йду у міські депутати? Я би запитав інакше. Ось, до прикладу, список претендентів, або якщо бажаєте моїх конкурентів. Їх є 18 чоловік. Серед них дуже багато знайомих прізвищ, є й гарні люди. Ніколи особисто про них слова дурного не скажу. Проте більшість із них йдуть у депутати та зеленого поняття не мають «що» і «як» там робити. Я був здивований, що деяким із них не відомо, що депутат міської ради не отримує жодної платні. Добре, що зараз є мажоритарна система, трохи спаплюжена, але є. В силу своєї роботи я був присутній майже на всіх засіданнях Ужгородської міської ради, брав участь у засіданнях комісій і знаю, як виробляються рішення. Розумію й те, наскільки не вистачало нам мажоритарки або прямого представника від конкретного мікрорайону міста у сесійній залі. Знаю, якою ціною іноді знаходяться кошти на ті, чи інші проекти: на той самий Новий Проспект, який зараз будує до дня міста міський голова. На котельну в гімназії, для запуску якої потрібно ще кілька сотень тисяч гривень… Впевнений, їх знайдуть і наші діти матимуть і тепло, й басейн. Для мене, це буденна робота, отака рутина з дня на день. Коли люди повірять мені, та віддадуть за мене свій голос, сво
є право говорити від усієї громади тих, хто живе в Новому районі, я вирішу багато проблем. Якщо цього не зроблю, мені буде соромно по вулиці пройти, адже високим парканом чи темним склом шикарного авто від сорому у звичайній квартирі не відгородитися.

Щодо питання “Закарпатгазу” та того рекету, який вони вчинили. Я називаю це злодійством. Відвертим здирництвом та нахабством приватного капіталу по відношенню до таких, як ми з вами простих людей. Мій будинок місяць без кількох днів був без газу. Людям «виламали руки» через голодних та холодних дітей та вичавили навіть з схудлих гаманців пенсіонерів по сім сотень гривень для «нужденного бідолахи» на сірому БМВ. Замінили труби, 50 відсотків з яких поставили старі, калькуляцію з підписом або печаткою нікому не показали. Я особисто з цього приводу написав декілька скарг. На жаль, сусіди не підтримали мене в прагненні не дати себе дурити. Наскільки мені відомо, зараз прокуратурою області ведеться розслідування і, швидше за все, закінчиться порушенням кримінальної справи. З Кабінету Міністрів отримав відповідь. Як я й стверджував, “Закарпатгаз”, м’яко кажучи, обдурює людей, адже в Кабмін ці газові клопи надають брехливу інформацію про події: “Відключені окремі стояки” “ведуться ремонтні роботи”… До слова, губернатору вони «брешуть» те саме. Коли стану депутатом, отримаю право говорити від громади, тоді інша правда, правда нас, жителів багатоповерхівок потрапить на очі тим, хто в силах вдарити по рукам газових рекетирів.

Як приклад, наведу ситуацію з власного життя. Десь у червні телефонує мені дружина, і розповідає, що на площадці горить щиток розподілу електрики. Телефоную до чергового в обленерго (ще одна контора «рога та копита» на народні гроші). “Аварійки нема” – чую у відповідь, – “кличте електрика з ЖРЕРу”. Прибіг електрик з ЖРЕРу, відімкнув лічильник, зірвав пломби, про що й склав відповідний акт. Наступного дня йду з цим документом до контори електропостачання в самісінькому центрі нашого міста. Там приємної зовнішності дівчина мені пропонує написати заяву для опломбування лічильника з припискою “оплату гарантую”. А цим актом від електрика з ЖРЕРу, вибачте, пропонує дещо підтерти. Пояснюю дівчинці популярно, крок за кроком ситуацію, що лічильник з якого пішов дим міг стати причиною пожежі, а лічильник – це устаткування саме тієї організації, яка торгує електрикою. Розмова була довгою, та вже в присутності мордатого інженера із золотим ланцюгом у два пальці. Як наслідок, я домігся реєстрації заяви без надпису «оплату гарантую», зняв її ксерокопію та попрямував додому. Не одразу, за місяць, прийшли хлопці-електрики та безкоштовно замінили лічильник відповідно опломбувавши його. І на цьому їм дякую. Але ж скількох людей вдається обдурити? Риторичне питання. Так само вважаю ВАТ “Закарпатгаз” повинен сам займатися трубами, якими нам з вами продає газ та отримує прибуток.

Ще мені болить дитячий садок, у якому не зробили паркан. Частина з вас піде туди віддавати свій голос. Буду шукати кошти, щоб довести колись почату справу до кінця. Та, звичайно тут є ще й котельна, яка, як бачу, в цьому році так і не запрацює, а значить — наші з вами діти будуть мерзнути й хворіти. Бракує мільйон 100 тисяч, з них 700 тисяч на окрему гілку газопроводу. А їх у бюджеті нема. Впевнений, з наступного року моя маленька донечка як і ваші дітлахи будуть у садочку з автономною котельнею. Щодо 19 школи, де мій син вчився до травня в початкових класах у прекрасного вчителя Віри Андріївни. Клас знаходиться на 4 поверсі й дітей весь час заливало. Треба вживати кардинальних заходів. Навіть до шатрового даху, зробити раз і назавжди аби забути про цю проблему. До слова, вважаю цілком реальним разом з громадою вирішити питання про будівництво шатрових дахів у п’яти- та дев’ятиповерхових будинках. У багатьох містах України це питання вирішено, тобто законне рішення прийнято, і припустимо, жителі верхніх поверхів, коли фінансують таку реконструкцію, звісно за згодою сусідів, отримають величезну площу для власного використання. Це роблять у Києві та Одесі, чому цього не можемо зробити ми?

На завершення, всім добра, вдачі, миру та злагоди. Впевнений, що днями з багатьма з Вас особисто зустрінуся. Але ці зустрічі потрібні нам з вами не для пустих балачок, а для того, щоб почати конкретні справи, адже час дій настав, де честь та добре ім’я – речі котрі не продаються та не купуються.

З повагою, один із вас, Олег Подебрій

admin