На Свалявщині відбудеться V-ий конкурс коней різних порід

Конкурс коней відбудеться на базі Науково-виробничої асоціації «Племконецентр» — гіподром «Гуцульські стежки» розміщено на території гірськолижного підйомнику поблизу санаторію «Квітка полонини». У програмі свята: державна атестація жеребців для племінного використання, експертна оцінка, випробування жеребців та кобил, продаж племінних коней, міжнародна науково-практична конференція з питань конярства. Окрім традиційної гуцульської породи представлятимуть коней арабської, тракененської, новоолександрівської ваговозної, української верхової порід та гафлінгер.

Як розповів Мирослав Головач, голова Науково-виробничої асоціації «Племконецентр» (головний організатор конкурсу) асоціація з 2000 року працює над відтворенням генофонду коней гуцульської породи. Сьогодні їх застосовують як у туризмі, господарстві, так і з лікувальною метою – при гіпотерапії (лікування верховою їздою). Свого часу завод у Тур’я-Реметі був візиткою Закарпаття і загальнодержавним надбанням, проте з 60-х років справу занедбали і конярство почало зникати. «Батьківщина гуцульського коня у нас, проте наразі у сусідніх державах набагато більше поголів’я. Ми завезли жеребців з Польщі і почали займатися селекцією», — розповів М. Головач. З 2003 року асоціація стала селекційним центром розвитку цієї породи в Україні. Завдяки її фахівцям створено 4 племрепродуктори у Закарпатській області, 2 в Івано-Франківській, на черзі – Львівська та Чернівецька області. Асоціація надає фахову допомогу із розведення коней, внесення їх до племінного реєстру тощо.

На базі асоціації практикується також гіпотерапія – лікування верховою їздою. У світі таким методом оздоровлюють людей із хворобами центральної нервової системи, церебральним паралічем, остеохондрозом, сколіозом, іншими хворобами опорно-рухового апарату, долають порушення постави. Саме коні гуцульської породи підходять для гіпотерапії якнайкраще – завдяки невисокому зросту тварини терапевт має змогу контролювати усі рухи пацієнта. На Закарпатті вже підготовлено 2 фахівців цього методу лікування за допомогою лікарів із Грузії. У сусідніх країнах гіпотерапія зареєстрована як офіційний метод лікування, натомість в Україні цього досі не зроблено. «Психологія коня є дуже позитивною, верхова їзда має доведений терапевтичний ефект. В Україні метод гіпотерапії не є офіційно затвердженим, тому зараз ми фіксуємо усі дані про хід лікування, створюється асоціація гіпотерапевтів, які матимуть змогу обмінюватися досвідом та напрацюваннями.
«Вже понад 6 років на базі санаторію «Квітка Полонини» застосовується гіпотерапія і вагомий відсоток відпочивальників приваблює саме це. Тому у нас створено окреме відділення для лікування опорно-рухового апарату», – розповіла Агнеса Кеменяш, комерційний директор ТОВ «Сузір’я».

Учасники засідання порушили тему професійної освіти у цій галузі – в Україні лише один навчальний заклад (у Рівненській області) готує фахівців середньої ланки для конярства. Натомість у Європі це одна з найбільш привілейованих спеціальностей у аграрних вузах (конкурс на спеціальність «верхова їзда» є найвищим, від 6 осіб на місце).

Крім того, візиткою провідних європейських курортів нерідко є саме кінні прогулянки. Для карпатського регіону особливо актуально, адже це екологічно безпечний вид гірського туризму, на відміну від використання квадроциклів та іншої техніки, що псує полонини,– кажуть експерти. Коней все частіше використовують у лісовому господарстві. А для селян вони слугують помічниками у сільському господарстві та у зеленому туризмі.

Для довідки

У конкурсі візьмуть участь господарства Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та інших областей (Науково-виробнича асоціація «Племконецентр», фермерські господарства «Агроспол», «Полонинське господарство», «Золота підкова», «Микуляниць», бази відпочинку «Мустанг», «У Тараса», «У Віктора», ТзОВ «Варто», приватний власник Гавриляк Б.З.
Протягом 2006-2009 рр. відбулись І-ІV конкурси коней гуцульської породи, в яких разом взяли участь 75 коней. Коні, що представляються для конкурсу, відповідають вимогам, а саме проходять заводський і спортивний тренінг, підготовлені до показу на виводці та випробуваннях.

За регламентом, конкурс складається з 3 етапів, з яких 2 є обов’язковими: експертна оцінка коней за типом, екстер’єром, рухами і загальним враженням, «Гуцульська стежка», що складається із 15 натуральних і штучних перешкод або випробування на
довгу дистанцію. Конкурс виграє учасник, який набере найбільшу кількість балів. Бали отримуються при правильному подоланні перешкоди.

Ужгородський прес-клуб

admin