За схемою викрадення на Закарпатті картин, очевидно, стоять відомі у країні люди

У Вінниці, до прикладу, за попередньою версією слідства, директор водоканалу очолював злочинну групу по викраденню картин, а начальник відділення СБУ йому допомагав. (Вінниця та Закарпаття розділило ганебне перше місце по викраденню картин на Україні).

Вже десь років із 10 на Закарпатті (за керівництва областю Івана Різака та Віктора Балоги) вимальовується така ситуація: картини із музеїв, зрозуміло, що особливо цінні, передавались у кабінети керівників області та районів. Там вони висіли… для краси (цікаво, хто видав такий «геніальний» наказ?), потім більша частина із них або просто зникала, або викрадалась, або підмінялась фальшивками. На музеї області, в яких знаходились інші цінні картини, наводились злодії, і ті на замовлення викрадали цінності на сто і більше тисяч…

Вони, зрозуміло, якщо й охоронялись, то дуже примітивно (чого досі це нікого не хвилювало? — авт.) Цікаво, що навіть тепер, коли обкрадені майже усі музеї області, інвентаризація так і не проводиться.

Змова це чи злочинна безвідповідальність — з’ясується невдовзі…

Закарпатський краєзнавчий музей в Ужгороді і взагалі став «бермудським трикутником» де массово зникають культурні цінності. Зникають картини, одразу близько 1000 старовинних монет. Лише недавно депутати знайшли самостійно дзвін викрадений з музею 36 років тому. Цікаво, що директор музею Василь Шеба з тих пір незмінно працює на ниві збереження памяток культури.

У той четвер ніщо не віщувало лихого, і тоді, коли близько 17-ої години вечора працівники музею зачинили заклад на ніч, усе було спокійно.

Виявила крадіжку 9 вересня прибиральниця. Відчинивши двері відділу природи в музеї, жінка побачила, що на стінах бракує кількох картин, а на підлозі валяються рами, з яких вирізані полотна. Охорона каже, нічого не чула, а в тій частині замку, з якого викрали шедеври, навіть відсутня сигналізація.

викрали 4 картини основоположників закарпатської художньої школи – Антона Кашшая, Еммануїла Грабара, Йосипа Бокшая та Федора Манайла.

(На фото одне з найвідоміших полотен Йосипа Бокшая – Міське торжище першої третини 20 століття (Ужгород)

Начальник Ужгородського міськвідділу міліції Віталій Глуховеря повідомив, що злочинці скористалися вікном.

Експерти поки що навіть не називають загальної вартості викраденого, але наголошують, що за останніми даними українських аукціонів одне полотн
о лише Бокшая коштує від 25 тисяч доларів США і вище.

Закарпаття, мабуть, була однією з тих перших областей, де років вісім-десять тому почали красти роботи художників. Сумним лідером став обласний центр, де обікрали краєзнавчий музей, художній музей, в приміщення обласної філармонії помітили підробку, а далі пішло-поїхало. Навіть з обласної адміністрації почали зникати роботи відомих художників.

Не дивлячись на те що Закарпаття зайняло друге ганебне місце у каталозі викрадених цінностей, так і не створено обласної комісії, яка б провела перепис усіх музейних цінностей та картин у музеях області.

До речі, самі працівники культури відзначають, що останнім часом значно пожвавішав нездоровий інтерес різного роду «перевіряючих» саме до цінних полотен у музеях. Пожвавився, вочевидь, аж ніяк не з мистецьких чи творчих інтересів.

Дуже актуальне нині і питання охорони музеїв.

Адже ще свіжа у пам’яті історія про нашумілу підміну картин у Ямпільській картинній галереї, коли полотна (в тому числі, митця Федора Захарова, вартість кожної з яких склала близько 30 тисяч доларів) були підмінені свіжими копіями… Справою зайнялась військова прокуратура Центрального гарнізону, співробітники якої заарештували за причетністю у злочині начальника Ямпільського підрозділу СБУ та директора Ямпільського водоканалу. Обох підозрюють у складі злочинної групи, причетної до підміни картин ще й у художньому музеї в Умані, зокрема директора водоканалу – в очолюванні групи.

admin