Сергій Ратушняк: «Не треба державі вирощувати олігархів. Треба вирощувати Державу!»

Як ведеться, на завершення кожного терміна перебування на керівних посадах обраних нами людей, ми любимо підбивати підсумки: а що ж ці люди зробили для нас, для виборців, чи можна їм довіряти і надалі?

Про злободенні проблеми, з якими бореться міська влада, ми вирішили поспілкуватися з ужгородським міським головою Сергієм Ратушняком.

Отож, які позитивні зрушення Ви могли б відзначити, а що є проблемою, котра потребує вирішення?

– У нас зараз в правильному напрямку був хороший тон заданий міліції попередником Кононенко, Павлом Миколайовичем, я йому дуже вдячний, я думаю, що ми ще десятки років йому і Глуховері Віталію Андрійовичу будемо вдячні за те, що вони все-таки допомогли мені звільнити нашу історичну вулицю Фединця, це фактично наш ужгородський Хрещатик.

Я думаю, що ми ще дамо оцінку і діям еколога, так званого, який займається практично криміналом, здирництвом, не дав побудувати аквапарк і не визнає результати референдуму, а це норма прямої дії. Я також думаю, що нарковиробникам з мукачівської банди, яка вже розмістила і нарколабораторію в Ужгороді, також міліція дасть оцінку. Моє власне враження, хай воно буде і не популярним, за наркотики (виробництво, розповсюдження), за насильство – треба розстрілювати. Треба розстрілювати, причому, розстрілювати публічно! На площу виводити цих негідників і розстрілювати.

Як можуть співпрацювати закон, силові структури – і бандюки, які виготовляють і розповсюджують синтетичні наркотики? Без прикриття СБУ, прокуратури і міліції – це неможливо. Або ж прикриття з боку вищих політичних чинів, які гальмують активність правоохоронної, силової і наглядової інституції. І це все відомо. Відомі дискотеки, де все це продається, відомі «алкошопи», де косяки можна купити, і шприци вже заповнені. Це відомо. Потрібна просто воля. А ми не можемо вимагати, тому що я відповідаю за порядок в місті, але я не відповідаю за призначення жодного міліціонера. Такий парадокс. Я можу звернути на це увагу, а мені міліціонер каже: «А в мене зарплата 800 гривень, я не буду з цим воювати за ці гроші». Що я можу зробити? Несанкціонована торгівля – то її нема, то вона знову з’являється. Коли з’являється, значить платять міліції, а міліція каже: «Нам треба також щось заробляти». Але це абсурд. Завтра автослюсар, навіть чудовий, талановитий, піде у вас приймати роди або оперувати. Це ненормально. Кожен повинен займатись своєю справою.

Нещодавно до Ужгорода приїздила губернатор американського штату Флорида, щоби поділитися управлінським досвідом. Однак відомо, що в США фінансове становище, мяко кажучи, відмінне від нашого, а отже і можливості інші. До того ж, у нашому суспільстві склалась парадоксальна ситуація: чим людина багатша, тим менше вона сплачує державі. Як Ви можете це прокоментувати?

– Не треба державі вирощувати олігархів. Треба вирощувати державу, громадянина, який буде заможнім, і утворювати спільноту споживачів. Якщо нема коштів, то ти не споживач. От є так звана Америка, країна, яка виготовляє світову продукцію на 20% – це величезна частина. Але споживає більше 40%. Тобто вона виготовляє літр молока, а споживає два – літр забирає від усього світу, в тому числі і від нас. Так само по металу, хлібу, і навіть по туалетному папе
ру. Це, звичайно, неправильно. Світовий перерозподіл неправильний. А в нас все що наробляється державою – половина на всю державу, а 50% – на 50 олігархів. Це також неправильно. Це – бандитизм.

От де прокуратурі та міліції потрібно ставити претензії і законодавчо відбирати ці кошти. Незаконно приватизовані підприємства, далі – податок на майно. Я заможна людина? Так. Давайте введемо податок на майно. І тоді міліціонер чи суддя, у якого сьогодні два магазини і один ресторан і вже будується готель, побачить (і ми побачимо), що в нього зарплата за рік виходить 50 тисяч. А податок на майно треба сплатити 60, наприклад. І в мене питання, а за що ж ти тоді живеш? Сплати. І тоді він продасть майно ефективному власнику, позбудеться його і не буде так хапати зводи і фабрики. Тому що не можна обійняти необійнятне. Взяв клаптик землі 10 метрів, взяв 10 гектарів, взяв тисячу – використовуй, заробляй, але і плати державі. Тому що в нас є немовля, яке не може заробити, в нас є дороги, які з неба не падуть, а тільки руйнуються, у нас є пенсіонери, які не можуть на себе заробити, а ти якраз у продуктивному віці 25-55 років, ти якраз і маєш дитинство і старість забезпечити. Колись і ти будеш старим і також захочеш бути забезпеченим у старості. У 70-80 років життя не закінчується. Воно існує. І воно має бути ситим, комфортним, в теплі, з медикаментозним забезпеченням. Чи не так? Давайте щось робити.

Ви голова найзахіднішого обласного центру України, де на одній з міських вулиць, а саме Собранецькій, закінчується Україна і починається Європейський союз. Як Ви можете оцінити нинішнє становище України на тлі решти європейських держав?

– Кожен, хто з нас скаже, що це неправильно, що не може ця держава, в індустріальному, сировинному плані, інтелектуальному, людському, в територіальному, земельному, в аграрному – найбагатша держава у Європі, – жити гірше всіх у Європі. Угорщина сусідня – це ж футбольне поле, там нічого нема – живуть 12,5 мільйонів людей. 4 з половиною мільйони – словаки, там вже є сировина, промисловість. Живуть. В Австрії, де сировини майже нема, живуть. Є держава Швейцарія, – говорити нема що. І не тільки гроші – це масове виробництво, щоб ви знали, світових марок. І не тільки годинників, а й прилади точних вимірів, діагностичне обладнання і так далі. Беремо такі маленькі держави, майже без сировини, як Хорватія – 4 половиною мільйони населення, Мальта – 400 тисяч, острів, – нічого нема. І живуть, і пенсії мають по 600 доларів, 600 євро. Словенія живе, Боснія і Герцеговина живе. Ми, Україна, 80 доларів пенсія, 60-50 євро пенсія у наших батьків, які саме, до речі, зробили цю державу – дороги, фабрики, які олігархи позабирали. Це бандитизм. Ми маємо про це говорити. Ми не маємо мовчати. І нас мають чути і президент, і прем’єр, і ці ж олігархи – вони повинні зрозуміти, що просто пружина може стиснутися аж занадто, що є радикальні сили, які сьогодні вже збройні загони тренують – і все це може призвести до кровавого конфлікту. Владу прийдуть брати зі зброєю в руках. А це страшно. Тому що одні підуть на Банкову, а інші будуть нас вбивати і грабувати. Це ж буде тільки привід. А слов’ян дуже тяжко розігнати, але потім набагато тяжче зупинити. Щоб цього не було. Я – за мир, шану, спокій, повагу до всіх і благоденствіє для держави і для кожного з вас.

Крістіна Кузьменко

admin