У книзі подано приклади з практичного досвіду — як у лісах господарюють громади різних країн — Бутану, Болгарії, Киргизстану, Непалу, Шотландії, Словаччини, Швейцарії та В’єтнаму. «Наведені у книзі приклади можуть стати корисними для українських громад, — розповіла координатор компоненту соціального розвитку/розвитку проекту FORZA Наталія Волошина. — Адже місцеве населення має право на участь у прийнятті рішень з питань лісового господарства». За словами Наталії Волошиної, першими кроками, які здійснив проект FORZA у напрямку розвитку громадського лісогосподарювання було вивчення законодавства: чи є можливості передачі лісів громадам для управління, щоб отримувати користь. «У 2006 році Лісовий кодекс у новій редакції зробив крок уперед, передбачивши таку форму власності на ліси, як комунальна, поряд з державною та приватною. Але сьогодні все одно більше 90% лісів в Україні належить державі, за Конституцією — народу України,– каже Наталія Волошина.– На жаль на сьогодні немає таких випадків, щоб громада користувалася лісами, наразі не існує механізму передачі лісів громадам. У новому виданні ми якраз зібрали позитивні цікаві досвіди різних країн світу, щоб наші лісівники, громадськість та державні чиновники отримали більше інформації. Які форми та правові механізми громадського лісо господарювання існують у світі, які були помилки, які досягнення тощо».

До речі, як розповіла Наталія Волошина, з досвіду роботи проекту FORZA на Закарпатті, в області є вже кілька громад, готових взяти на себе лісогосподарювання у своїй місцевості, стати реальними власниками лісу і за допомогою фахівців мудро використовувати його ресурси, з економічною вигодою та із забезпеченням екологічної функції.

Менеджер проекту FORZA Леся Лойко зауважила, що наразі немає єдиної схеми передання лісів у громадське користування. Єдина мета залучення громад до лісогосподарювання полягає у тому, щоб місцеві мешканці отримували вигоду від ресурсу, поряд з яким вони живуть. Форми втілення цього можуть бути різними, навіть, наприклад, не власність, а довгострокова оренда земельної ділянки, на якій росте ліс. Природні ресурси в Україні де-юре належать народу, проте громади наразі фактично не мають значного впливу на прийняття рішень щодо господарювання у лісах.

У презентованому виданні йдеться про законодавчі та організаційно-правові засади громадського лісогосподарювання у різних країнах світу, а також про екологічні, економічні та соціальні вигоди від такого підходу. Описані приклади громадського лісогосподарювання у різних країнах світу нададуть читачам інформацію щодо історичного контексту та причин запровадження господарювання у лісах громадами, вдосконалення законодавства та застосування його на практиці.

Книжка видана українською та англійською мовами, адже це чи не перше видання такого формату і змісту, тож англомовним експертам лісо господарювання вона також може стати цікавою.

Ужгородський прес-клуб