Майбутнє Ужгородського аеропорту під питанням. Ліцензію йому продовжили тільки на 3 місяці

З’ясувалося, що крайовому аеропорту столична комісія висунула 3 претензії: не проведено навчання технічного персоналу (щоправда, з цим наразі вже впоралися)^ слід замінити старий інтроскоп, за допомогою якого оглядають багаж, на що потрібно 900 тис. грн.^ є питання й щодо периметра летовища. Під останнім мається на увазі забудова прилеглої території – швидше, потенційна (ділянки навколо роздані в приватну власність), бо наразі поблизу злітної смуги росте тільки один будинок, та й зведення того призупинено. Що і на якій відстані можна будувати – зараз вивчає інститут “Украеропроект”, висновки якого й стануть визначальними. Проте за сучасними європейськими нормами, яких має дотримуватися й Україна, за 150 м від злітної смуги може розташовуватися невисокий одноповерховий котедж, за 250 – двоповерховий.

Що стосується роботи аеропорту, губернатор, схоже, волів би її бачити кращою. Поки що підприємство, на якому працює 86 чоловік, обслуговує лише один постійний рейс “Ужгород – Київ” (та й той завантажений не повністю) і періодично – чартерні. Хоча параметри злітної смуги (її довжина – понад 2 км) дозволяють приймати навіть потужні Boeing 737 чи Airbus A320. Чому ж нема попиту на аероперевезення? Бо ціни “кусаються”. У день вильоту квиток до столиці обійдеться в 1670 гривень, хоча якщо замовляти його за тиждень – за ті ж гроші можна злітати в обидва боки. Та навіть так охочих мало. Здешевити вартість послуг поки що не дозволяє дороге пальне, пояснює директор Міжнародного аеропорту “Ужгород” Олег Чеборак.

Олександр Ледида переконаний, що аеропорт області таки потрібен, тож думатиме, як допомогти підприємству. Однією з важливих умов розвитку летовища він вважає переведення його на цілодобовий режим роботи. Для цього достатньо встановити глісарну підсвітку обабіч злітної смуги, на що потрібно 600 тисяч гривень (завдяки цьому літаки зможуть сідати у нас і вночі, і в туман).

Хоче відновити губернатор і вертолітний загін у краї – для проведення рятувальних робіт під час повеней, пошуків туристів, які заблукали в зимових Карпатах, для санавіації. Остання на Закарпатті не діє вже 15 років, хоча могла порятувати чимало людських життів. Один черговий гелікоптер журналісти вже побачили, наступного тижня з’являться ще 2 – усі працюватимуть у режимі надзвичайних ситуацій. Вибрали МІ-2, бо вони легкі, компактні і здійснюють посадку будь-де. Базування в Ужгороді вертольотів забезпечить аеропорту додаткові кошти з обласного та Державного бюджетів.

Газета «Ужгород»

admin