Ейфелевої вежі в центрі Ужгорода не буде!

Резонанс навколо незаконного нищення історичної будівлі у центрі Ужогорда вже набув такого розмаху і критичної точки, що представник забудовника (як він себе називає) аби «відмазатися» від злочину навіть спеціально випустив кілька номерів газети.

У кожному номері видання, яке ми не збираємося піарити, пів газетної площі займають коментарі Івана Волошина, та його друзів про те, що руйнування будівлі на площі Театральній у центрі міста цілком законне… У останньому номері газетного прототипу сайту Івана Волошина він уже починає відгрібатися від будівельного свавілля: «Я не являюсь власником даного будинку, а лише представником забудовника (ПП “Кросмарк “), яке також є лише забудовником».

Відтак, той же невласник каже, що мер міста Сергій Ратушняк «цинічно бреше», звинувачуючи «Кросмарк» у незаконності знесення будівлі. Як аргумент, показує дозволи обласної інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК). А тепер подивимося на ці папери. Щоправда, перед тим варто зауважити, що представник ДАБК пан Ардальянов, котрого було запрошено в комісію із визначення законності знесення будівлі на Театральній, ніколи цю ж комісію не відвідав і просто її проігнорував.

Відтак, звичайно, не за файні очі, ця ж структура, після заборони міськради на знищення споруди, видає дозвіл на реконструкцію, увага, приміщень, які належать ПП «Кросмарк». Але про знесення будівлі, площею 400 квадратних метрів, у якій згадані приміщення займали всього 94 квадрати, там і слова нема.

І якщо навіть так, то реконструкція це — не демонтаж! Із такими термінами підприємцю Івану Волошину, тим більше, маючи в кумах досвідченого прокурора Андрія Малинича, варто було б товаришувати… А то виходить якось навпаки. Інформацію про квадратуру «Кросмарка» у знищеній будівлі можуть дістати всі журналісти, навіть зі згаданої газети (щоправда, представившись працівниками газети «Ужгород»). А інвентарну справу про землю і всю знесену будівлю побачити не вдається ні працівникам міліції, ні СБУ, не кажучи вже про пресу. Вона добре закрита у сейфі того ж невтомимого борця з корупцією та кровного захисника закону Андрія Малинича. І, що найпаскудніше — вона там може або просто згнити або перемалюватися в таку, як треба забудовнику. Бо ж прокурор має стільки прав, що плювати він хотів на інші структури, і навіть на суд, якщо той спробує змусити його оприлюднити документ (який, до речі, не є державною таємницею).

Отож, виходить, якщо зі слів власника бойового безкоштовного листка, Ратушняк бреше, то Волошин, заговорюючись, патологічно бреше.

Разом з тим, він, як людина при грошах, показує городянам дурний приклад, мовляв, якщо маєш гроші, можеш нищити і купляти все, що завгодно.

І наостанок, розглядаючи варіанти того, що планує вирости на площі Театральній, важко сказати, що це — повна тошнота. Можливо, такі будівлі і милували б око ужгородцям. Так само, важко посперечатися, що у центрі міста погано б виглядала мін-ейфелева вежа чи якась хороша статуя або палац. Але якщо втілення цих усіх задумів немає під собою законного підґрунтя, то, заради торжества того ж закону, задумами ці всі фантазії й повинні померти…

Зіновій Всеправедний

admin