Закарпатські дитбудинки не проти прийняти дітей із неблагополучних родин

Сьогодні тут живуть 93 дитини, котрі залишилися без батьків. Заклад же розрахований на 150-ох. Як бачимо, аж 57 місць нині вільні. Добре це чи погано? Однозначної відповіді нема. Очевидно інше – у виноградівській “Берізці” віддзеркалюється загальноукраїнська проблема дітей, яким батьки не змогли подарувати щасливе дитинство.

У 2003 році у цьому дитбудинку перебувало 160 вихованців. Тому нинішня статистика радує, адже свідчить про зменшення кількості сиріт, якими опікується держава. Натомість у країні, зокрема і в нашому краї, збільшується кількість будинків сімейного типу. Що також не може не тішити. Тим паче, що у свідомості багатьох словосполучення “дитбудинок-інтернат” асоціюється із місцем, у якому абсолютно нічого хорошого немає. Але в реальності, на щастя, це не так: держава вклала і продовжує вкладати гроші у сиротинці. Тож деякі з них виглядають краще, ніж, наприклад, дитячі садки в містах.

Виноградівська “Берізка” належить саме до кращих дитячих закладів. Її сміливо можна назвати закарпатським “Артеком”. Навколо закладу суцільна зелень, а неподалік височіють руїни Виноградівського замку. Серед подвір”я струменять фонтанчики, клумби старанно доглянуті, довкола ідеальна чистота. Малеча у пік дня активно розважається де лишень може: на гойдалках, у пісочниці, на спортмайданчику. Ті, кому найбільш спекотно, забавляються із водою, що витікає із фонтанчика. І на всіх обличчях радісна усмішка. Попри те, що ці дітки без найдорожчого – рідних батьків.

Історія “Берізки” починається із 1946 року – часу, коли треба було подбати про діток, від яких батьків забрала війна. У 1947-му заклад прийняв своїх перших 40 вихованців: вони були не лише із Закарпаття, а й з деяких інших куточків СРСР. Інтернат розмістили в старовинному особняку одного пана. Той після приходу радянської влади емігрував за кордон. До речі, власник цього помешкання до війни сам усиновив дитину. Кілька років тому його нащадок навідався до “Берізки” і був задоволений, що його старовинний будинок став притулком для сиріт – мовляв, це знак долі. Діти в ньому жили до 1995-го. А потім переселилися до нового, щойно збудованого корпусу. В особняку ж нині капітальний ремонт. Там невдовзі працюватиме лікувальне відділення.

“Сьогодні у нас виховуються дітки з усієї області. Їм від 3 до 10 років, – розповідає директор дошкільного навчального закладу (дитбудинку інтернатного типу Закарпатської обласної ради) Ганна Велеган. – Колись у нас були лише дошкільнята, але із 2000 року вихованці залишаються, аж доки не отримають початкової освіти. На навчання ходять до однієї з виноградівських шкіл”. Працівники дитбудинку кажуть, що це сприяє соціальній адаптації дитини – відвідуючи школу, вони більше бачать довколишнє життя.

Потрапляють діти до виноградівського інтернату за направленням соціальних служб (а сам інтернат у підпорядкуванні обласного управління освіти і науки. – Авт.). Коли їм виповниться 10 років, більшість із них, як правило, забирають найближчі родичі: дідусі-бабусі, тітки-дядьки. Декого можуть усиновити. Або забрати до прийомної сім”ї чи дитбудинку сімейного типу. Досить рідко діток усиновляють іноземці. Ганна Велеган запримітила: за дивним збігом сироти виявляються схожими зовні на своїх усиновителів. “Був у нас один маленький ром, за яким приїхала пара з Італії, – розповідає Ганна Іванівна, – так от про нього можна сказати впевнено: схожий на своїх теперішніх батьків. Хлопчик почувався дуже щасливим: казав, що довго молився – і Господь подарував йому за це маму й тата”. За останні роки було лише два випадки, коли батьки переосмислили свій спосіб життя і суд дозволив їм забрати власне чадо.

До минулого року дитбудинок мав статус санаторного типу – за дітьми, крім педагогів, доглядали лікарі. Нині ж у закладі лише одна санаторна група. Утім, увагою медиків діти однаково не обділені. Медсестра з фізіотерапії Людмила Чегіль розповіла, що всі вихованці проходять профілактичну фітоароматерапію (прийом ароматичних ванн). А за індивідуальним призначенням лікаря дітки у “Берізці” відвідують фізкабінет, ходять на електрофорез, інфрачервоне лікування, інгаляцію, ультразвукову терапію тощо.
Крім цього, займаються фізичним вихованням у сучасному спортзалі і плавають у закритому басейні. У найближчих планах керівництва – збудувати на подвір”ї відкритий басейн і встановити тенісні корти.

У “Берізці” переконані: за таких чудових умов установа не повинна пустувати. В
ільні 57 місць, крім дітей зі статусом сироти чи без батьківської опіки, могли б зайняти соціально незахищені. Таку позицію підтримали і депутати Виноградівської районної ради. Ще у травні вони звернулися до Президента України, голови Верховної Ради та міністра освіти. Народні обранці наголосили: соціально незахищені діти, живучи із батьками, нерідко голодують, жебракують, зазнають насильства. Окремі батьки просто не мають за що своїх чад годувати або ж на кого залишити на час сезонних заробітків. Раніше їх можна було прилаштувати до виноградівського дитбудинку, однак нині – ні. Згідно з положенням про дитбудинки та школи-інтернати, у таких закладах мають перебувати лише діти, яким рішенням суду надано статус сироти. Хоча б тимчасово прилаштувати до інтернату малюка, що живе з неблагополучними батьками, заборонено.

Начальник управління освіти і науки Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак зазначив, що проблема “Берізки”, можливо, невдовзі вирішиться. Профільне міністерство підготувало проект розпорядження Кабміну – там є пункт, який дозволяє прилаштовувати у сиротинці соціально незахищених дітей. Навіть коли немає рішення суду про позбавлення їхніх батьків прав. Якщо уряд затвердить таке розпорядження, то проблему буде вирішено.

І насамкінець зазначимо: на жаль, у нашій країні дійсно є батьки, котрим через різні причини важко прогодувати своїх чад. Але, водночас, вони не бажають відмовлятися від батьківських прав. То невже такі дітки тепер мають або мучитися у своїй родині, або ж шукати іншу?.. Золотою серединою і стало б їх тимчасове перебування у дитячих закладах. Зараз вирішення цього питання у руках урядовців.

Ярослав Гулан, “Старий Замок “Паланок”, Закарпаття онлайн.БЛОГИ

admin