Закарпатська піаністка Габріелла Федорко дала масштабний концерт у Львові

Лауреат багатьох міжнародних конкурсів, випускниця Виноградівської дитячої школи мистецтв ім. Б. Бартока та Ужгородського музучилища продовжує навчання у Львівській національній музичній академії ім. Лисенка. Зараз вона на канікулах у рідному місті, тож має змогу для бліц-інтерв”ю.

– Гобіко, ти закінчила тільки другий курс консерваторії, а вже маєш певні професійні досягнення, приміром, лауреатство у міжнародних конкурсах…

– Ще під час навчання на третьому курсі в Ужгородському музучилищі зайняла третє місце у міжнародному конкурсі у Каневі, а рік по тому стала лауреатом міжнародного конкурсу “Срібний дзвін” в Ужгороді.

– Нещодавно ти дала великий концерт із академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії, виконувала твір Бетховена “Концерт для фортепіано з оркестром №5”. Сам концерт складається з трьох частин і триває 45 хвилин і весь час ти граєш без підказок – без нот. Як це тобі вдається?

– Справа в тому, що гра без підказок, без нот є нормою для концертного виконання і практикується роками. Текст вивчається настільки ретельно і скрупульозно, а до виходу на велику сцену обігрується кілька разів, що музичний текст повністю вкладається в моторну і слухову пам”ять музиканта. Звичайно, бувають підводні камені, коли людина може просто перехвилюватися і схибити. На щастя, зі мною під час того великого концерту не сталося.

– Звичайно, адже глядачі тебе викликали на “біс” і саме таким чином віддячили за хвилини естетичної насолоди. А скільки часу в тебе йде на репетиції?

– Немало… Репетиції з симфонічним оркестром давалися тільки двічі: у переддень виступу у філармонії та в день самого виступу. Загалом же робота над цим концертом №5 Бетховена у мене йшла майже рік.

– Гобіка, ти з великої і добре знаної у нашому місті родини Федорків, серед яких є і музиканти…

– Так, мої дві тітки мають музичну освіту. Тітка Євгенія Федорко – також випускниця Львівської консерваторії, також має абсолютний слух, зараз живе в Канаді, захистила професорський рівень і викладає там у консерваторії. Друга тітка – Марія Данканич, також присвятила своє життя музиці, але не тільки викладає співи в міській школі, але й сама пише музичні твори для дітей і виконує їх.

– Крім занять музикою, чи вистачає в тебе часу на звичайні справи, чи ти живеш тільки музикою?

– Звичайно, я не настільки зосереджена музикою, щоб не мати інших захоплень. Зараз на канікулах трохи відпочиваю від щоденних репетицій. З задоволенням допомагаю батькам по господарству, захоплююся фотографією і вишивкою, а ще люблю відвідувати картинні виставки.

Валерія Каналош, Виноградів, для Закарпаття онлайн

clipnews