Новий Бюджетний кодекс пропонує місцевому самоврядування взяти на себе фіскальні навантаження

Новим Бюджетним кодексом віднесено до доходів місцевих бюджетів фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності, єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва і плату за землю, надходження адмінштрафів, податок на нерухомість тощо. Як наголосив Володимир Химинець, у міста залишатимуться усі здійснені проплати за землю (раніше залишалися 75 % коштів, що було одним із бюджетних казусів), а також у селам і селищам (досі вони залишали собі 60 % коштів від сплати за землю).

Місцеві бюджети згідно з новою редакцією Бюджетного кодексу матимуть право на позику в обсязі 100 % від його бюджету розвитку. Скажімо, якщо бюджет розвитку Ужгорода на 2010 рік визначений у розмірі 36 млн. грн., то такою ж може бути максимальна позика. (Для Києва передбачена можливість позики на 400 %). Однак тим самим на місцеві бюджети перекладається відповідальність як за борги, так і, відповідно, за інфляцію.

Відрадним Володимир Химинець назвав те, що відтепер місцеві бюджети не будуть залежними від ситуації неприйняття Державного бюджету, оскільки надходження коштів за соціальними програмами державного сапрямування припинятися за не буде. Місцеві бюджети фінансуватимуть згідно з прогнозованими показниками, запропонованими Кабміном.

Зроблено спроби зміцнити місцеві бюджети. Для цього у Бюджетному кодексі прописали норму, згідно з якоюмісцевому самоврядуванню дозволено вводити додатковий 2—3- відсотковий податок на прибуток, і стосується ця новація саме бюджету розвитку (кошти з нього спрямовуються на дороги, мережі, комунікації). Однак цей «бюджетний позитив» має дивні доповнення: президентом задеклароване побажання зменшити цей податок з 35 % до 20 %, натомість місцевим органам самоврядування його пропонують піднімати… Звісно, відповідальність за підвищення таким чином податків ляже на органи самоврядування.

Казначейство, як визначено в Бюджетному кодексі, «береться за організацію і координацію роботи головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконання ними своїх повноважень», що є нелогічним з позицій місцевого самоврядування, а також керується таким отриманим важелем впливу як правом повністю призупинити всі проходження коштів органу місцевого самоврядування.

Фінансування закладів позашкільної освіти окрім обласних центрів (як-от Ужгород), а також обласного підпорядкування (як-от Чоп, Хуст і Берегове) за новим Бюджетним кодексом здійснюватиметься за державні кошти. На сьогодні в Ужгороді фінансування закладів освіти здійснюється із загального бюджету згідно з формульними розрахунками й становить 10 млн. грн. На жаль, Бюджетний кодекс не зняв це навантаження з міського бюджету. Не можна вважати серйозним проривом у бюджетному процесі і повернення до програмно-цільового методу в бюджетуванні. Цей досить прогресивний інструмент підвищення ефективності бюджетної політики перетворився на формальність.

Новий Бюджетний кодекс також поманив іншим «пряником»: якщо місто перевиконає бюджет, то відсотки з перевиконання будуть повернуті у вигляді трансферту, однак у виписаній нормі відсутній чітко сформульований механізм цього. Загалом це відводить у тінь процес формування місцевих бюджетів і створює можливості для певних маніпуляцій, переконаний Володимир Химинець.

Європейський медіа-центр

clipnews