Протипаводкові дамби, зважаючи на досить часті підтоплення нашої області, уже стали звичайною картиною для більшої частини Закарпаття. Здавалося б, використати їх із якоюсь іншою метою неможливо. Однак насправді ці гідротехнічні споруди в Європі вже давно мають ще одне корисне призначення – по них прокладені велосипедні доріжки, якими залюбки користуються туристи й відпочивальники. Адже дамби зазвичай пролягають поблизу річок, у колоритній зеленій місцевості. Можливо, уже незабаром (через рік-два) такий привабливий проект використання дамб за підтримки Закарпатського облводгоспу з’явиться й у нас.
Автомобілям – стоп, зелене світло – двоногим
У тому, що він потрібен і принесе користь громаді, не сумнівається експерт та ініціатор запропонованого проекту «Зелені маршрути Берегівської польдерної системи» Оксана Станкевич-Волосянчук (РМЕО «Екосфера»). Про це вона розповіла на семінарі для власників садиб та підприємців у Берегівському туристично-інформаційному центрі.
Слід сказати, що експерт ознайомилася з досвідом сусідів в Угорщині, де вже сам будівельний проект гідротехнічної захисної споруди передбачає викладення твердого покриття на гребені дамби. Тобто заплановано заздалегідь, що у «мирний час», коли немає паводкової ситуації, вона буде ідеальним місцем для велосипедних прогулянок. А в разі великої води стане зручним та безпечним шляхом для транспортування матеріалів, необхідних для організації захисту. Подібні дамби з твердим покриттям угорці вже побудували вздовж річок Тиса та Самош. Вони є частиною так званих «зелених маршрутів» (greenways), які останнім часом отримали неабияке розповсюдження у світі як екологічний туризм. Мандрівники, окрім історичних місць, можуть відвідати й об’єкти водного господарства: греблі, насосні станції, шлюзи.
«Зелені маршрути» в Європі насамперед мають концепцію збереження довкілля, архітектурних пам’яток та народних ремесел. Пересуватися ними можна пішки або немоторними транспортними засобами (велосипедами, кіньми, по річках – човнами). Зазвичай шляхи сполучають цікаві природні та культурні об’єкти. У польських Карпатах вже діє маршрут «Зелений велосипед Бещади», який став міжнародним, бо поширюється й на Словаччину. У майбутньому до нього цілком може приєднатися і Закарпаття. Оксана Станкевич-Волосянчук навела як приклад проект білоруського «зеленого маршруту», який об’єднує два природні заказники і має назву «Блакитне намисто Россон». А в Південній Моравії прокладено веломаршрут «Моравські винні стежки» – 1250 км уздовж виноградників та винних підвалів.
Закарпатська Берегівщина може стати першим місцем втілення «Зеленого маршруту» в Україні. Насамперед експерти вивчили трасу проходження меліоративних каналів територією Берегівської польдерної системи, пам’ятки історико-культурної спадщини та елементи ландшафту. Також розроблено 10 локальних тематичних маршрутів. Усі вони мають різну специфіку: від оздоровчо-рекреаційних до історико-архітектурних.
Екомузей можна створити в кожному селі
Лейтмотивом запропонованих «зелених маршрутів» на Закарпатті, підкреслила Оксана Станкевич-Волосянчук, є мережа каналів Берегівської польдерної системи – штучно створених водотоків, які об’єднують місця, різноманітні за своєю історико-культурною спадщиною. Маршрути пролягають по дамбах магістральних каналів польдерної системи, частково – по районних та сільських дорогах, прокладених через населені пункти. Вони охоплюють майже половину території району.
Однак на сьогодні є одна проблема – маршрутна траса мало підготовлена для велосипедів, оскільки дамби не були першочергово для цього призначені. На жаль, загалом туристична інфраструктура в цій місцевості розвинена досить слабо. Тому для облаштування маршрутів потрібно провести цілий ряд заходів: від облаштування місць для відпочинку, розміщення наметів та розведення вогнища до створення місцевих музеїв, центрів обслуговування туристів, інформаційних табличок.
«Найбільшим нашим багатством є гостинність закарпатців, – зазначає Оксана Станкевич-Волосянчук. – Однак самої приязності недостатньо. Невід’ємною частиною «зеленого маршруту» має стати екомузей – збережена місцева родзинка або ремісничі майстерні, де можна буде побачити процес виробництва та самому взяти в ньому участь».
Представникам громад, які хочуть долучитися до створення «зелених маршрутів», слід насамперед провести інвентаризацію регіональної спад
щини: визначити речі, які зацікавлять туриста. Потім треба зробити ілюстровану карту села, міста або району, де буде пролягати туристичний шлях. І, нарешті, найважливіше – скласти маршрут і створити екомузей. Не менш вагомим є варіант подачі інформації, аби вона не була сухою. Головне ж для туриста – безпосередній контакт з об’єктами й артефактами. Адже йому хочеться все спробувати самому, стати учасником якоїсь події.
Слід сказати, що більшість сучасних мандрівників на Заході хочуть самі організувати свій відпочинок і віддають перевагу активному туризму. Ця тенденція обов’язково прийде і до нас. Директор Берегівського інформаційно-туристичного центру Йосип Торпоі зазначив: «На сьогодні в нас розвинутий так званий сільський туризм, куди входить лише ночівля, харчування та відвідування місцевих пам’яток. Екошляхи поки ще в новинку. Хоча деякі підприємці намагаються зробити щось у цьому напрямку. Наприклад, організували сплав на байдарках Боржавою. Однак одразу виникли проблеми з МНС, прикордонниками. Адже Берегівщина – це значною мірою прирубіжна територія».
Усе залежить лише від ініціативи громади
Зацікавилась ідеєю створення «зелених шляхів» активіст екотуризму з села Квасова Ірина Турані. «У нас є залишки середньовічного замку, річка, домогосподарства, які вже готові приймати гостей. Ми розміщуємо рекламу, а справа все одно стоїть на місці».
Чому туризм у селах не розвивається? На думку організаторів семінару, активістам насамперед слід змінити тип мислення, не очікувати якихось привабливих пропозицій влади чи приватних підприємців. Усе залежить від ініціативності мешканців, навіть однієї людини, здатної запалити ідеєю односельчан. А з конкретними проблемами варто звертатися до інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати корисну пораду.
Проект «Зелені маршрути Берегівської польдерної системи» буде фінансуватися в рамках Програми добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна. Однак це не означає, що місцевим мешканцям слід сидіти без діла. Вони матимуть програму дій – розроблена брошура «Екологічний туризм: природа, історія, культура (Зелені маршрути Берегівської польдерної системи)».
Іще відкритим залишилося питання: коли ж протипаводкові дамби на Закарпатті будуть придатними для велотуристів? Як стало відомо, облводгосп незабаром планує здійснити реконструкцію дамб із метою покращення протипаводкового захисту. У той же час, гребінь споруд буде вкрито спеціальною геосіткою, яка гратиме роль твердого покриття. На жаль, використовувати асфальт (як в Угорщині) у нас не дозволяють будівельні норми. Отже, уже наступного року ми, можливо, зможемо побачити на власні очі, чи вдалося реалізувати задумане на практиці.
Олександр Ворошилов, журналіст, “Старий Замок “Паланок”
